Ветеринарний препарат Кардаліс розроблений для лікування серцевої недостатності у домашніх тварин. Препарат, призначений для собак, дозволяє лікувати недостатність більш ефективно, порівняно з іншими лікарськими засобами, завдяки поєднанню у складі беназеприлу зі спіронолактоном. Ці активні компоненти гарантують повну блокаду ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), а також запобігають розвитку аритмії, фіброзу та інших проблем із серцево-судинною системою домашнього вихованця. Позитивні якості: Препарат забезпечує потужний комбінований ефект двох активних інгредієнтів в одній простій схемі застосування; Поліпшує якість життя собак із першого тижня лікування; Препарат нормалізує артеріальний тиск тварини; Нормалізує серцевий ритм у собаки та запобігає розвитку аритмії; Зменшує ймовірність розвитку міокарда у домашнього вихованця; Калій нормалізує роботу серця та регулює кровотворення в організмі. Зручна форма застосування у таблетованій формі: приймати 1 раз на день, що є актуальним при тривалих термінах або довічної терапії; Можна застосовувати вже за перших проявах порушень роботи серцево-судинної системи; Таблетки мають жувальну структуру і приємний аромат яловичини, який подобається тваринам, а приємний смак печінки полегшує споживання препарату. Калій нормалізує роботу серця та регулює кровотворення в організмі. УВАГА!!! Перед застосуванням препарату потрібна консультація ветеринару. Прийом препарату слід проводити після ознайомлення з інструкцією із застосування. Інструкція застосування Кардаліс (Kardalis) (версія для ознайомлення, повна інструкція знаходиться в упаковці препарату Кардаліс) Опис Коричневі таблетки довгастої форми, з розділеною смужкою посередині. 100 г препарату містять діючі речовини (г): спіронолактон - 13,2 беназеприлу гідрохлорид - 1,7 Допоміжні речовини: лактози моногідрат, мікрокристалічна целюлоза, повідон K30, ароматизатор яловичини штучний, цукор пресований, крос. Вага 1 таблетки – 151, 302 чи 604 мг. Фармакологічні властивості: ATC-vet класифікаційний код: QC09BA07 Засоби, що діють на систему ренін-ангіотензину, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, комбінації. Спіронолактон та його активні метаболіти (включаючи 7-α-тіометилспіронолактон та канренон) діють як специфічні антагоністи альдостерону, конкурентно зв'язуючись з мінералокортикоїдними рецепторами, розташованими у нирках, серці та судинах. У нирках спіронолактон пригнічує індуковану альдостероном затримку натрію, що призводить до збільшення натрію, а потім виведення води та затримки калію. В результаті зменшення позаклітинного об'єму зменшує серцеве навантаження та тиск у лівому передсерді. Результатом є покращення роботи серця. У серцево-судинній системі спіронолактон запобігає згубному впливу альдостерону. Альдостерон сприяє фіброзу міокарда, ремоделювання міокарда та судин, а також дисфункції ендотелію, хоча точний механізм дії ще не чітко визначений. На експериментальних моделях у собак було показано, що тривала терапія антагоністом альдостерону запобігає прогресуючій дисфункції лівого шлуночка і послаблює ремоделювання лівого шлуночка у собак з хронічною формою серцевої недостатності. Беназеприлу гідрохлорид – це пролікарська речовина, яка гідролізується in vivo у його активний метаболіт – беназеприлат, який є високопотужним та селективним інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та запобігає перетворенню неактивного ангіотензину I на активний ангіотензин. Таким чином, блокує ефекти, опосередковані ангіотензином II, включаючи звуження судин артерій, вен, затримку натрію та води нирками. Продукт викликає тривале пригнічення активності АПФ у плазмі крові собак, причому більше 95% пригнічує при піковому ефекті та значній активності (>80%), що зберігається через 24 години після введення. Комбінація спіронолактону та беназеприлу корисна, оскільки обидві речовини діють на систему ренін-ангіотензин-альдостерон (РААС), але на різних рівнях вздовж каскаду. Беназеприл, запобігаючи утворенню ангіотензину-II, інгібує шкідливі наслідки звуження судин та стимулювання вивільнення альдостерону. Однак вивільнення альдостерону не повністю контролюється інгібіторами АПФ, оскільки ангіотензин-II також синтезується шляхами, що не є АПФ, такими як хімаза (явище, відоме як прорив альдостерону). Секрецію альдостерону також можуть стимулювати інші фактори, крім ангіотензину II, зокрема підвищення К+ чи АКТГ. Отже, для досягнення повного пригнічення шкідливих наслідків надмірної активності РААС, що виникає при серцевій недостатності, рекомендується застосовувати антагоністи альдостерону, такі як спіронолактон, одночасно з інгібіторами АПФ, для блокування активності альдостерону (незалежно)
Одяг
Взуття
Дітям
Краса та здоров'я
Спорт та відпочинок
Аксесуари
Електроніка та техніка
Товари для дому
Побутова хімія і госптовари
Зоотовари
Продукти харчування
Товари для захисників
Бренди
