Фрітіларія Meleagris Alba у народі отримала назву “Рябчик зміїної голови”, а все через ексклюзивний та незвичайний зовнішній вигляд цієї рослини, що нагадує тіло змії: білосніжні квіти майже прозорі, злегка кремові, зі специфічними зеленими прожилками, що помітно лише у дощову чи прохолодну погоду, тоді як на сонці, квітка стає більш білосніжного відтінку. Листя темно-зелене, строкате із характерним блиском - виглядає дуже ефектно на фоні квітів. Що цікаво, то в дикому вигляді ця рослина цвіте на заході Гімалаїв та в Малій Азії, а тому вона справді витримує навіть екстремальні умови. Виростає заввишки до 30 см і формує дуже міцне стебло, що не згинається під дією вітрів чи інших погодних примх. Ця фрітіларія невибаглива, любить нейтральні, багаті гумусом і добре дреновані ґрунти, помірне сонце. А ще вона не боїться гризунів (а в народі побутує думка, що навіть може їх відлякувати!). Цвіте вона впродовж квітня-травня і на кожному стеблі формує одночасно 2-3 квітки, що виглядає справді красиво та заворожуюче. Для найкращого ефекту радимо вам висаджувати одразу щонайменше 10 цибулин - тоді отримаєте справжню квіткову феєрію. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.