Мікс мускарі Небесна блакить - гармонійне поєднання ніжно-блакитних, насичено-синіх і білосніжних відтінків, яке створює на клумбі ефект легкого весняного серпанку. Ці дрібноквіткові рослини вирізняються компактними суцвіттями-«гронами», що густо вкривають стебла та утворюють щільні кольорові плями. Висота кущиків зазвичай не перевищує 15–20 см, тому цей набір ідеально підходить для переднього плану квітників, бордюрів, альпійських гірок і посадок під деревами. Мускарі із цього набору цвітуть ранньою весною - одними з перших після танення снігу. Рослини невибагливі: добре ростуть на сонячних або злегка притінених ділянках, у пухкому, дренованому ґрунті. Цибулини можна залишати в землі на кілька років - вони щороку утворюють лише густіші куртини, не втрачаючи декоративності. Ці мускарі також підходять для вигонки у горщиках і створення весняних букетів. Стійкість до холоду й хвороб робить їх одним із найпрактичніших виборів для весняного саду. Мікс складається з таких сортів: мускарі Manon, мускарі Dark Eyes, мускарі White Magic - у рівних кількостях. Справжня небесна блакить у вашому саду гарантована! Ідеальні умови для вирощування: мускарі - це одна з тих весняних рослин, яка буквально сама все робить за вас. Висадили - і забули до весни, а потім раптом бачите, як серед ще голої землі виростають мініатюрні сині чи білі китиці, схожі на виноград. Їм підходять як сонячні ділянки, так і місця в півтіні, наприклад, під плодовими деревами, які ще не встигли дати тінь навесні. Головне - щоб ґрунт був легким і пухким, з хорошим дренажем, бо цибулинки не люблять застою води. Садити мускарі найкраще восени, за кілька тижнів до перших морозів. Цибулинки заглиблюють на 5–8 см і розміщують на такій же відстані одна від одної. Особливо зручно висаджувати їх групками — тоді квіти утворюють справжні яскраві плями, які чудово виглядають між камінням, у рабатках, біля доріжок або просто в траві. Поливати мускарі потрібно лише в період росту й цвітіння, якщо весна дуже суха. Улітку, коли рослина перебуває в стані спокою, її можна взагалі не чіпати. Для підживлення підійдуть органічні добрива восени (наприклад, перегній), а навесні — мінеральні з високим вмістом калію і фосфору. Після цвітіння краще обрізати квітконоси, щоб мускарі не засівалися хаотично, але якщо хочете розмноження — залиште кілька стебел. Вони добре розмножуються самі, але з часом кущики стають надто густими, тому раз на 5–7 років їх варто розділити. Викопують цибулинки після того, як зів’яло листя, сушать і зберігають до осінньої посадки. Мускарі прекрасно зимують без укриття, не хворіють і не приваблюють шкідників.