Фрітіларія Species Acmopetala - це одна з найвишуканіших дикорослих фрітіларій, яка виглядає напрочуд красиво та елегантно! Має дуже цікаве забарвлення - зовнішня частина пелюсток зеленувата, із червонуватими або шоколадними смужками, а всередині — кремова з легким блиском. У природі вона росте в Лівані, Сирії та Туреччині, а тому прекрасно адаптована до теплих і посушливих весен, але й у наших умовах почувається дуже впевнено. Цвіте ця красуня у квітні–травні, формуючи 1–3 квітки на кожному стеблі. Форма самої квітки видовжена, ніби дзвіночок з тонким силуетом. Виростає заввишки до 40–50 см, що дозволяє їй підніматися над більш низькорослими рослинами й створювати гарну вертикальну динаміку. Її варто садити в міксбордерах, серед трав або в рокаріях, особливо ефектно вона виглядає серед каміння або на тлі гравійних доріжок. Не боїться сонця, але потребує хорошого дренажу — застій води цибулинам шкодить. Добре розмножується, стійка до гризунів і невибаглива в догляді — головне не забувати про легкий полив і, оскільки ця красуня з теплих країв, то без мульчування на зиму не обійтися. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.