Діуретик для собак (10 таблеток) UpCard by 3 мг / 10 табл. Vetoquinol (327056073)

Перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з ветеринаром та ознайомтеся з ІНСТРУКЦІЄЮ, наведеною нижче! АпКард діуретичний засіб для усунення клінічних ознак, пов'язаних із застійною серцевою недостатністю у собак СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ АпКард містить як діючу речовину торасемід, допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, кросповідон, лаурилсульфат натрію, мікрокристал ароматизатор «Бекон». На вигляд АпКард являє собою таблетки від білого до кремового кольору, довгастої форми з насічками для розлому на рівні частини. Лікарський препарат випускають у трьох модифікаціях: із вмістом торасеміду 0,75 мг, 3 мг та 7,5 мг. Таблетки розфасовані по 10 штук у фольговані блістери. Блістер з препаратом упаковують у картонні коробки по 3 блістери (30 таблеток) або 10 блістерів (100 таблеток). Кожну споживчу упаковку постачають інструкцією із застосування. Препарат відпускається без ветеринарного рецепта. Фармакодинаміка АпКард відноситься до лікарських препаратів групи петлевих діуретиків. Механізм дії торасеміду полягає в інгібуванні реабсорбції іонів натрію і хлориду в просвіті канальців медулярної частини висхідного коліна петлі Генле, що призводить до їх посиленого виведення і зниження осмолярності інтерстиціального простору в медулярному шарі нирки, що в свою чергу знижує. Після перорального введення препарату торасемід швидко всмоктується, надходить у системний кровотік, досягаючи максимальної концентрації менш ніж за одну годину. Біодоступність становить 90%. Торасемід незначно метаболізується (близько 7-10%) у печінці та виводиться з організму в незмінній формі, переважно через сечовидільну систему. За ступенем впливу на організм АпКард відноситься до малонебезпечних речовин (4 клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76). Призначають собакам як діуретичний засіб для усунення клінічних ознак, пов'язаних із застійною серцевою недостатністю, включаючи набряки та випоти. Дози та спосіб застосування Таблетки АпКард застосовують індивідуально, перорально, незалежно від режиму годування, можна давати з їжею або без неї. Рекомендована доза торасеміду становить від 01 до 06 мг на 1 кг маси тіла один раз на добу. У більшості собак стан вдається стабілізувати дозою торасеміду, меншою або рівною 0,3 мг на кг маси тіла один раз на день. Дозу торасеміду слід титрувати до досягнення прийнятного для пацієнта рівня з урахуванням функції нирок та статусу електролітів. Якщо рівень діуретика необхідно змінити, доза може бути збільшена або знижена в межах рекомендованого діапазону доз з кроком 0,1 мг/кг маси тварини. Коригування дози повинно проводитись за призначенням ветеринарного лікаря. Слід контролювати функцію нирок, рівень гідратації та баланс електролітів у крові: на момент початку терапії; через 24 години та 48 годин після початку терапії; через 24 години та 48 годин після зміни дози; у разі розвитку небажаних явищ. У разі потреби тривалої терапії слід продовжувати лікування з мінімальною ефективною дозою. При передозуванні лікарського препарату у тварин може спостерігатися зневоднення, порушення балансу електролітів, ниркова недостатність, анорексія, втрата ваги та серцево-судинний колапс. Проводять симптоматичне лікування. Особливостей дії при першому застосуванні АпКарда та при його скасуванні не виявлено. АпКард не призначений для застосування тваринам у період вагітності та лактації, а також племінним тваринам. Слід уникати перепусток застосування чергової дози препарату, оскільки це може призвести до зниження терапевтичної ефективності. При пропусканні однієї або кількох доз препарату лікування необхідно відновити у передбаченому дозуванні та схемі застосування. Не слід вводити подвійну дозу для компенсації пропущеної. При застосуванні препарату АпКард можуть спостерігатися наступні побічні явища: підвищення ниркових показників (креатинін та азот сечовини) та ниркова недостатність, гемоконцентрація, поліурія та/або полідипсія, дефіцит електролітів та зневоднення, шлунково-кишкові ознаки, такі як у поодиноких випадках можна спостерігати розм'якшення стільця. Наявність м'якого випорожнення є тимчасовою, помірною і не вимагає припинення лікування. Залежно від ступеня тяжкості небажаних реакцій можливе коригування дози препарату, симптоматичне лікування чи відміна препарату. Рішення приймається ветеринарним лікарем після оцінки клінічного сос