Стати партнером
Мобільний застосунок
Допомога
UA
Профіль
Вішлісти
Всі акції
Відкрити картку
Жінкам
Чоловікам
Субсидій
Кешбек
Взуття
Потрібнички
Дітям
Дім
Наше
Білизна
Аксесуари
Спорт
Краса
Premium
triangle
    КаталогТовари для домуКнигиБіографії і мемуари
    Каталог
    Товари для дому
    Книги
    Художня літератураПідручникиДля дітейФантастика і фентезіКоміксиМангаБізнес і кар'єраЗдоров'я і спортБіографії і мемуариІсторія і філософіяКулінарія і дімПДР
    Показати ще
    Згорнути
    Колір
    Бренд
    Ціна
    від
    до
    Обкладинка
    Мова видання
    Ілюстрації
    Кількість сторінок
    Рік видання
    Фоліо
    Очистити все

    Біографії і мемуари

    Вид
    -5%

    У серпні 2015 року на тлі анексії Криму та бойових дій на Донбасі не лише Україну, але й увесь світ вразила звістка про те, що відомого кінорежисера, сценариста, письменника Олега Сенцова засуджено до 20 років ув’язнення. Цьому передувало незаконне затримання, звинувачення у нібито терористичній діяльності на півострові та гучний судовий процес, який відбувався в Російській Федерації з порушеннями міжнародного законодавства. Далі було декілька етапувань до місця відбування покарання на північ РФ, що, на думку фахівців, може розцінюватися як різновид тортур, голодування, ізолювання від повноцінного життя. Протести громадськості, численні звернення відомих діячів мистецтв до керівництва Росії з вимогою звільнити Сенцова не мали жодних наслідків. Лише 7 вересня 2019 року він був звільнений у межах обміну утримуваними особами між Росією та Україною й повернувся на батьківщину. Книга Олександра Мимрука «Олег Сенцов» складається зі спогадів людей, які добре знали Олега, з уривків його книг і сценаріїв до фільмів, а ще з витягів протоколів допитів свідків, які проходили у його сфабрикованій справі.
    -4%

    2014 рік. Війна з росіянами та підбурюваними ними жителями Донбасу стала страшною реальністю. Саме тоді найкращі та найвідданіші сини України, добровольці з Майдану рушили захищати Україну від ворога. Тоді ніхто не міг подумати, що ця війна затягнеться на роки. Віталій Марків — один із тих добровольців. Він залишив спокійне життя в Італії і повернувся додому, боронити країну. Та з 2017 року став заручником й учасником іншого фронту цієї війни. Довгі три роки український військовослужбовець перебував за ґратами в Італії: після років слідства, у 2019 році суд міста Павія засудив нацгвардійця до 24 років позбавлення волі: його звинувачували у причетності до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та його перекладача, росіянина Андрія Міронова у травні 2014 року на сході України. Захист Марківа вважав вирок несправедливим. 29 вересня суд в Мілані розпочав розгляд апеляції у справі Віталія Марківа. Після вивчення додаткових матеріалів, наданих захистом, суд присяжних повністю виправдав Віталія. 3 листопада Марків залишив в’язницю суворого режиму і повернувся в Україну.
    -5%

    Повернення до минулого є своєрідною грою у піжмурки з фактами, домислами, з бажанням говорити правду і ховатися від неї. Гра стає особливо захоплюючою, коли її учасники – непересічні особистості, знакові для своєї епохи. Героїня книги – Наталія Ужвій, визначна актриса, красуня і муза митців. У неї закохувалися, її наслідували, обожнювали. Ця розповідь є своєрідною спробою авторки, пов’язаної з Наталією Ужвій родинними зв’язками, розгадати код родової пам’яті, розгледіти за символами, знаками, невипадковими випадковостями, приховане за лаштунками долі героїні. «Ужвій. У піжмурки з долею» – четверта художня книжка письменниці, науковця, перекладача Наталії Колесніченко-Братунь, що наскрізь пронизана щирими зізнаннями, невдаваними емоціями, відвертими розповідями у пошуках неоднозначних відповідей.
    -4%

    Віктор Домонтович (справжнє ім’я Віктор Платонович Петров (1894—1969)) — український письменник, філософ, соціальний антрополог, літературний критик, археолог, історик і культуролог; доктор історичних та філологічних наук. Віктор Платонович Петров (Домонтович) — науковець, який своїм доробком утвердив концепцію походження українського народу, літератор, який своїми творами викривав злочини більшовицько-сталінського режиму проти української інтелігенції, української культури, українського народу. Його вклад у порятунок від фізичного і повного знищення гітлерівцями цілого народу — караїмів — досі не оцінений повною мірою. Разом із Валер’яном Підмогильним Домонтович започаткував жанр українського інтелектуального роману, а також жанр романізованої біографії.
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    2014. The war in Donbass became a terrible reality. This time the best and most devoted sons of Ukraine, volunteers from the Maidan, set out to defend the homeland from the enemy. At the time, no one could have thought that this war would last for years. Vitaliy Markiv is one of those volunteers. He left a quiet life in Italy and returned home to defend the country. But in 2017 he became a hostage and a participant on another front of this war. For more than three years, the Ukrainian soldier was behind bars in Italy, convicted of alleged involvement in the death of an Italian photojournalist. In November 2020, after examining additional materials provided by the defense, the jury fully acquitted Vitaly. On November 3, Markiv returned to Ukraine.
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    Навесні 2014 року львівський студент Юрій Яценко став українським політв’язнем у Російській Федерації за сфабрикованими звинуваченнями, опинився випадковим заручником російсько-української війни. Його залякували, катували, примушували свідчити проти близьких і проти власної країни, його намагалися підкупити і завербувати для співпраці. Юрій гідно витримав усі тортури, і врешті-решт зміг у боротьбі один на один зі страшною машиною російської катівні вийти переможцем. Проте цій перемозі передував цілий рік ув’язнення. Рік у місцях позбавлення волі, рік протистояння ФСБ, рік фізичних і моральних катувань. За мотивами цієї історії знято документальний фільм «Сильні духом». Події того року лягли в основу книги.
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    Кшиштоф Зануссі (нар. 1939 р.) — видатний польський режисер, сценарист і письменник, лауреат багатьох кінофестивалів — Каннського (1980 р.), Венеціанського (1982 і 1984 р.), ХХІІ Московського (2000 р.) та ін., володар численних призів, серед яких — премія ім. Параджанова «за внесок у світовий кінематограф» на Єреванському міжнародному кінофестивалі (2005 р.). У видавництві «Фоліо» 2013 р. вийшла друком збірка спогадів митця «Час помирати». «Стратегії життя, або Як з’їсти тістечко і далі його мати» (2015) — нова книжка Кшиштофа Зануссі, в якій він розмірковує над ключовими питаннями людського буття, як-от любов, творчість, мораль, релігія. Автор посилається не лише на приклади із власного життя, але й оздоблює видання сюжетами зі своїх кінострічок. До кожного розділу додаються к’юаркоди, за якими можна подивитись в Інтернеті уривки з фільмів режисера, що ілюструють той чи інший сюжет, описаний у книжці.
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    Видання відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883—1924), який є визнаним новатором у прозі XX століття, містить «Подорожні щоденники» та «Вісім зошитів». У «Подорожніх щоденниках» (1911—1912) описано подорожі до Фрідлянда, Райхенберґа, Парижа, Юнґборна та інших міст. Події, власні враження від побаченого перемежовуються в них з прагматичним викладом фактів. «Вісім зошитів» (1917—1919) — маленькі зошити у восьму частку аркуша, в яких Ф. Кафка занотовував свої поетичні фантазії, фрагменти майбутніх творів та афоризми. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ф. Кафки «Процес», «Замок», «Америка», «Листи до Мілени. Лист батькові».
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    Франц Кафка (1883—1924) — знаменитий австрійський письменник, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка». Самотність і відчуженість, які письменник відчував у своєму житті, можливо, й змусили його писати щоденник. Кафка розпочав його 1910 року і вів — іноді з тривалими перервами — до 1923-го. У щоденникових записах, зроблених Францом Кафкою у 1913—1923 роках, містяться роздуми про самогубство й нерозуміння з боку рідних і близьких; про ненависну, стомливу службу, яка дає засоби до існування й водночас виснажує його; про початок Першої світової війни і про загальну мобілізацію. Також у щоденнику Кафка занотовує свої літературні задуми й початки оповідань, що спадають йому на думку, спостереження, в яких чітко проступає туга з приводу поразок Австрії і прозирає чорна безодня відчаю дуже самотньої людини.
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883—1924), автор всесвітньо відомих романів «Замок» і «Процес», є визнаним новатором у прозі XX століття. «Листи до Мілени» адресовані Мілені Єсенській, чеській журналістці, коханій Кафки. Їхній роман розпочався навесні 1920-го і тривав усього кілька місяців, однак листування продовжувалося аж до 1923 року. Саме Мілені Єсенській письменник передав свої щоденники і «Лист батькові», який пізніше став відомим і також увійшов до цього видання. Страхи Кафки, які розпізнала Мілена, не дали їм бути разом. Тож не дивно, що їхні шляхи розійшлися. У листах Кафки прозирає його самотність, невпевненість у собі, меланхолія. Його не хвилює, що Мілена заміжня. Здається навіть, що причина листування зовсім не кохання до жінки, з якою він бачився усього двічі в житті, а у повному нерозумінні з боку оточуючих, і ці листи — спроба розкрити душу, знайти співчуття й пізнати самого себе...
    кешбек від 1 ₴
    -4%

    Один з найвизначніших українських письменників Улас Самчук народився 1905 року. Творчість його була широко відома в українській діаспорі, а на початку ХХІ століття нарешті почала повертатися на батьківщину. Недарма зарубіжні дослідники називали його «українським Гомером», вказуючи, що він відкрив світові досі невідому Україну. Самчук є автором шістнадцяти романів, серед яких трилогія «Волинь», «Гори говорять», «Марія», «Юність Василя Шеремети», «Чого не гоїть огонь» та багатьох інших, низки повістей, оповідань і статей. Він одним з перших розповів світові про трагедію Голодомору 1932—1933 рр. У 1980-х роках навіть йшлося про висунення Уласа Самчука на Нобелівську премію, але, на жаль, справу так і не було довершено...
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    Йоганн Георг Пінзель (? — осінь 1762) — найвидатніший скульптор епохи рококо на українських теренах. Більшість його художнього спадку знищено в радянські часи, та навіть те, що дійшло до нас, вражає. Зокрема, скульптури, що прикрашають найгарнішу українську ратушу в Бучачі на Тернопільщині та собор Святого Юра у Львові. Самобутній експресивний стиль Пінзеля набагато випередив розвиток тогочасного мистецтва та став світовою сенсацією у ХХ столітті. Тим часом біографія майстра — суцільна загадка. Невідомо, коли він народився і де саме, яким було його справжнє прізвище, і в кого він навчався ремесла, чому прибув у тогочасну Річ Посполиту. Навіть дата смерті — це припущення істориків та мистецтвознавців. Проте життя геніального митця невіддільне від його творінь. І ця книжка — спроба розповісти про нього, читаючи ним створене.
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    Вона народилася в Америці і була б справжньою американкою, якби не одне «але» — її батьки-музиканти були емігрантами, походили з України і двох своїх доньок виховали у любові до своєї батьківщини. В родині завжди звучали українські пісні. Голос відомої співачки Кейсі Цисік був голосом всесвітньо відомих компаній, корпорація «Ford» дарувала їй останні моделі автомобілів, вона співала на бек-вокалі у Майкла Джексона, Вітні Г'юстон та у інших відомих співаків, її спів хоч раз та почули понад 20 мільярдів людей, що майже втричі більше за все населення планети... Але у неї була одна мрія — щоб українські пісні звучали по всьому світу. Квітка Цісик... Маленька, тендітна, завжди усміхнена... Голос цієї співачки не можна забути — він має якусь містичну силу, заворожує і лікує... Звідки ж взялася на чужині, в самому центрі Нью-Йорка, чарівна українська квітка, яка знала таємний код української душі?
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    Якщо зараз згадують про Олександру Куліш, яка писала під псевдонімом Ганна Барвінок, то переважно як про дружину Пантелеймона, автора «Чорної ради». Але за цим фактом несправедливо зникають і особистість, і творчість цієї письменниці. Її подружнє життя не можна назвати щасливим — чоловік був людиною не тільки творчою, але й пристрасною. І хоча Барвінок називала себе першою українською письменницею і зазначала, що почала писати задовго до того, як з’явилися народні оповідання Марка Вовчка (Марії Маркович), можна вважати, що почалося все від образи: Куліш аж надто захопився Марком Вовчком, а незабаром виявилось, що цікавить вона його не лише як письменниця... Так хто ж все-таки був першою українською письменницею — Ганна Барвінок або Марко Вовчок? З кого все почалося?.. І чи важливо це насправді? Адже обидві були першими жінками, які шукали себе і своє місце у чоловічому світі.
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    Симон — так називали його друзі в дитинстві. Згодом такий псевдо стоятиме під критичними статтями й фейлетонами журналіста Василя Симоненка. Проте гарячі та відверті вірші, яких так боялися «байстрюки катів осатанілих», підписуватиме переважно своїм ім’ям. Симоненко не боявся говорити правду, ніколи не був зручним і кишеньковим. Став насправді народним Поетом. Міг би стати вторим Шевченком, якби Смерть ходила за ним назирці. Великою темною рибиною крутилася навколо, коли юнаком заплутався у лататті. Стояла в узголів’ї, коли його ледь живого після падіння з вітряка товариші принесли додому. І вже не відступила, коли внаслідок жорстокого побиття у відділку міліції, в нього загострилася давня хвороба. Радянська влада хотіла поховати і його поезію, накладаючи заборону на вірші. Однак слово правди знищити неможливо.
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    Автор цієї книжки — журналіст, письменник Богдан Кушнір добре знає, чого домагається путінська Росія. І не з телевізійних сюжетів чи газетних публікацій, а з реальних подій, учасником і очевидцем яких йому довелося бути. У 1995 році він відкрив один з перших українських кореспондентських пунктів у Москві, а під час російсько-української війни як офіцер Сил спеціальних операцій Збройних сил України брав участь у бойових діях на Сході. Історії з «нульовки» – лінії розмежування, описані телеграмними рядками в його воєнних щоденниках, дають можливість побачити і відчути, що відбувалося на Сході під час російсько-української війни в 2015-2016 роках. А творчі відрядження автора до Росії доповнюють загальну картину того, що несе Україні та Європі «рускій мір».
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    Микола Хвильовий (1893–1933) — письменник, один з найвідоміших представників Розстріляного відродження. Ким він був? Вальдшнепом чи мисливцем? Фітільовим чи Хвильовим? Комуністом чи комунаром, чекістом чи романтиком-агітатором? Один — розгублений, наївний і щирий, симпатичний і романтичний, а тому привабливий і близький. Інший — з гарним і жорстким обличчям, нордичним профілем, в очах рішучість і сила, цілеспрямованість і впевненість. Де справжній Хвильовий? І як, захоплений хвилею світлих ідей, червоноармієць, «м’ятежний романтик», вальдшнеп-одинак, який волів босоніж тинятися світом, воднораз став мисливцем з пильними й холодними очима, який закликає до нещадного знищення ворогів. Це різні люди чи подоби однієї людини? А може, більшовицька революція саме так і змінювала-спотворювала людські обличчя і душі.
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    Мешканці Східної України заслуговують на те, щоб світ усвідомив, що вони пережили за останні роки, як війна зруйнувала їхнє життя. До цього висновку незалежно один від одного прийшли два журналісти – український та угорський, які і написали разом цю книгу. Перший наклад книжки читачі побачили в Євросоюзі (Угорщина). Тепер унікальне видання доступне і в Україні. Війна рве на шматки тіла солдат, танки, долі людей, руйнує споруди та свідомість. Той, хто побачив війну, ніколи не буде тим, ким був раніше. У когось снарядом розірвало друга, комусь рознесло будинок... Про війну на Донбасі можна говорити багато, але краще за все про неї розкажуть самі герої, учасники і свідки цієї війни. Снайпери й добровольці, мешканці «сірої зони» й парамедики, капелани і солдати. Усі вони — герої книги «Шмаття війни. Донбас». Вони розповідають свої історії, які створюють одну велику, загальну історію — історію війни, яку принесли до України «зелені чоловічки» та їхні «ляльководи» у «високих кабінетах» на півночі. Людські долі складають виразну живу картину нескореної України, яка бореться за свою свободу.
    кешбек від 2 ₴
    -5%

    В «Уроках влади» Франсуа Жерар Жорж Ніколя Олланд оцінює свою діяльність на посаді президента Франції, ділиться думками з політичних питань. Він не збирається більше балотуватися у президенти, відійшов від влади і отримав повну свободу відверто розповідати все, що вважає за потрібне, не тільки про політику, а й про своє особисте життя. Для українського читача ці спогади особливо цікаві сторінками, де Франсуа Олланд, перший з «нормандської четвірки», розкриває подробиці перемовин у Мінську, що призвели до підписання Мінських домовленостей. За принципову позицію, яку Франсуа Олланд виявив, підтримуючи суверенітет, територіальну цілісність і незалежість України, був нагороджений вищою державною нагородою України для іноземців — орденом Свободи. «Я керував країною у винятковий період. Я хотів викласти… те, що є насправді влада, …і як я випробував цей унікальний досвід. Мій обов’язок також полягав у тому, щоб тверезо проаналізувати мою діяльність, мої успіхи, але також і невдачі, які я визнаю», — прокоментував публікацію своїх мемуарів 24-й президент Французької Республіки.
    кешбек від 2 ₴
    -5%

    Світ і донині не може сказати: «Я знаю Сковороду», хоч про життя і творчість українського генія розповідають тисячі видань. До творення цього доробку долучилися й автори збірки. Іван Драч і Віра Мельник написали кіносценарій «Варсава» — цим ім'ям з потрійним змістом: син Сави, апостол-праведник та син миру, тобто громадянин світу, любив називати себе Григорій Сковорода. У майбутньому фільмі він постане живим і сучасним, мудрецем, який не повчає, а навчає. Тим часом Юрій Мушкетик у повісті «Диявол не спить» змальовує ситуацію, коли мудрий філософ не спромігся відповісти на численні запитання-докори свого колишнього спудейського кривдника, а нині теж бездомного блукальця Сидора Даниленка. Чи письменник усе-таки свідомо не дав слова Сковороді? Хай читач подумає
    кешбек від 2 ₴
    -5%

    Василь Симоненко (1935—1963) — талановитий поет-шістдесятник і непересічний журналіст. До цієї книги увійшли статті, виступи, листи, біографічні матеріали та щоденникові нотатки В. Симоненка. Загальний стаж його праці на журналістській ниві налічує близько семи років. Симоненко бентежився за дієвість кожного рядка. Він завжди повторював, що журналістика є однією з форм літературної та громадської діяльності. Це видання допоможе читачеві краще збагнути Василя Симоненка як особистість з притаманними йому ідеалами, а також ту дійсність, в якій він жив і творив. У серії «Рідне» також вийшли друком книжки В. Симоненка «Тиша і грім. Поезії», «Цар Плаксій та Лоскотон. Казки, байки, новели» та «Про папери, засідання і живинку. Статті, рецензії, нариси».
    кешбек від 2 ₴
    -5%

    Створити цілковите уявлення про Василя Стефаник (1871—1936) як письменника та людину без його листів майже неможливо. «Моя література в моїх листах», — говорив сам новеліст. Його листи інколи видаються не лише ескізами до задуманих творів, а вже завершеними й літературними творами нового, ще не знаного жанру. В цих листах, таких щирих і безпосередніх, розкрита вся глибочінь душі письменника. Листи Василя Стефаника мають неабияку художню та історично-літературну вартість.
    кешбек від 2 ₴
    -5%

    Герої цієї книги — люди, що отримали, офіційно чи ні, статус ВПО (внутрішньо переміщені особи), стали біженцями у власній країні. Перед кожним з них постало питання: «бігти не можна залишитись». І якщо з тим, де ставити кому, вони визначились, то питання — коли ставити цю кому, що перед цим треба прожити, як наважитись, що відпустити, і втратити — окрема історія. Дехто з них відчув себе біженцем на один місяць, а дехто уже двічі пакував усе своє життя в один рюкзак, і біг.., біг, біг, і досі не може збагнути — скільки ще бігти? Не знає де взяти сили на нову дистанцію, не стільки фізичну, як моральну. Хтось на новому місці розпочав активну діяльність, а хтось завмер і не знає — як, куди та для чого рухатись далі
    кешбек від 2 ₴
    -5%

    Ольга Телипська, авторка книги «Бігти не можна залишитись», продовжує розповідати історії українок і українців, які вимушено покинули свої домівки, свою країну, втікаючи від війни на Захід Спогади про рідну домівку, про рідне місто, рідні вулиці, рідних людей, про У кожного героя, героїні свої спогади, які допомагають, а часом заважають жити новим життям, там, за кордоном. Жити в статусі прохача тимчасового захисту в Німеччині, Ірландії, Великобританії, Ізраїлі, по всьому світу. Тепер життя кожного з них наповнюється новими досвідами, що в недалекому майбутньому стануть новими спогадами.