Стати партнером
Мобільний застосунок
Допомога
UA
Профіль
Вішлісти
Всі акції
Відкрити картку
Подарунки
Жінкам
Чоловікам
Субсидій
Кешбек
Взуття
Потрібнички
Дітям
Дім
Наше
Білизна
Аксесуари
Спорт
Краса
Premium
triangle
    КаталогТовари для домуКниги
    Каталог
    Товари для дому
    ПосудТекстильДекор і дизайнМебліОсвітленняВсе для святаКомпактне зберіганняБудівництво та ремонтАксесуари для ванноїСаунаСад і городКнигиКанцеляріяТворчість і хобі
    Показати ще
    Згорнути
    Колір
    Бренд
    Ціна
    від
    до
    Кількість сторінок
    Рік видання
    Видавництво "Родовід"
    Очистити все

    Книжки

    Художня літератураПідручникиДля дітейФантастика і фентезіКоміксиМангаБізнес і кар'єраЗдоров'я і спортБіографії і мемуариІсторія і філософіяКулінарія і дімПДР
    Дивіться також 👉Картини по номерах 🖼️•Електронні книги
    Вид
    кешбек від 20 ₴
    -25%

    Ця книжка — супер цікава мистецька розповідь. Роман в листах, який міг би бути фільмом! Молодий вродливий талановитий львівський мистець Іван Остафійчук прийняв рішення втікати з срср — з-під нагляду кґб, суцільної цензури, арештів у Львові в 1970-ті. Знайомі українці з діаспори порадили йому фіктивне одруження. На «наречену» запропонували Наталку Гусар, яка тоді була студенткою арт коледжу. Наталка на роль погодилася. І грала її в листах понад пʼять років. І так, що авторка вступної статті, культурна атропологиня Наталія Ханенко-Фрізен, засумнівалася в фіктивності роману Іванка та Наталки. «Роман» читається як справжня love story. Але без одруження. Івана до Наталки не випустили. І все ж вони зустрілися в Торонто! Але як??? Дізнайтеся зі сторінок книжки!
    кешбек від 20 ₴
    -25%

    У цьому 400-сторінковому альбомі – понад 700 ілюстрацій із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. Про наш герб – ніби простий, але досі загадковий. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський 100 років тому, коли Тризуб затверджено гербом УНР. Хоч йому ближчою була ідея цілком нового символу «творчої мирної праці в новій Україні» – золотий плуг на блакитному полі. Під час тогочасної дискусії, який із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності, «претендентами» передусім були три: галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, який на зламі XIX–XX ст. став сприйматися, як герб Наддніпрянської України; козак із мушкетом із часів Гетьманщини, який уже у XVIII ст. трактували як «національний герб». Про кожного з них в альбомі – по декілька десятків сторінок. Власницький знак із монет часів князя Володимира Великого, відомий доти лише вузькому колу фахівців, сприймався попервах радше як несміливий компромісний варіант. Але він став пострілом «у яблучко». Було кілька факторів, що переважили тоді на його користь справу нашого національно-державного герба. У цій книжці про це йдеться. І стався феномен: геть давно забутий, але тепер віднайдений – Тризуб умить прижився як національно-державний герб України. Усі решта символів, що мали куди сильніші позиції та тривалішу (але не глибшу!) традицію, відступили на другий план. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній, – Тризуб фактично легітимізував історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю. Упродовж усього XX ст. наш герб надихав мистців на створення його художніх інтерпретацій. Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Юліян Буцманюк, Олекса Новаківський, Павло Ковжун, Петро Холодний, Роберт Лісовський, Микола Битинський, Ніл Хасевич, Михайло Михалевич, Микола Бутович, Мирон Левицький, Михайло Дмитренко, Святослав Гординський та ін. – їхнім роботам у цьому альбомі присвячено багато сторінок. А про Тризуб загалом – понад половину цієї книжки.
    кешбек від 18 ₴
    -25%

    «Олександра Екстер: сцена — це світ» — каталог виставки Українського Музею в Нью-Йорку, що відкрита 24 вересня й триватиме до січня 2025 року. На виставці представлено близько 40 творів Екстер — більшість із американських музеїв, а також приватних колекцій. > «Експозиція однієї з найважливіших мисткинь початку 20-го століття Олександри > Екстер є першою з деколонізаційної програми Музею представлення українського > мистецтва у США. Олександра Екстер була ключовою фігурою в розвитку > українського авангарду, працюючи поряд з такими художниками, як Казимир > Малевич, Володимир Татлін. Її участь у цих течіях допомогла сформувати курс > українського мистецтва на початку 20-го століття, проте її внесок часто > затьмарюють російські сучасники. > > Підкреслюючи роль Екстер в українському сучасному мистецтві, ми можемо кинути > виклик російському наративу про модернізм і продемонструвати розмаїття > мистецьких інновацій, що відбувалися в Україні в цей час." — Пітер Дорошенко, > куратор виставки Творчість Екстер часто відносять до кубофутуризму — течії, що поєднувала елементи кубізму та футуризму для створення динамічних та абстрактних композицій. На її творчість вплинула українська спадщина, а також знайомство з європейськими модерністськими рухами під час проживання в Парижі. Однак, попри її українське походження, творчість Екстер залишалася значною мірою невидимою в історії мистецтва, та її внеску в українське мистецтво та культуру приділялося мало уваги. Виставка «Олександра Екстер: сцена — це світ» охоплює шість років її роботи в Україні до участі у фільмі «Аеліта» та переїзду до Франції, а також наступні шість років її роботи в Парижі».
    кешбек від 15 ₴
    -25%

    Видрукували франкомовну версію книжки «КАЗИМИР МАЛЕВИЧ. Київський період 1928-1930». Упорядниця й авторка вступної статті — Тетяна Філевська (Україна); науковий редактор — Жан-Клод Маркаде (Франція); переклад французькою — Оділь Арден (Франція) та Жан-Клод Маркаде (статті К. Малевича); дизайн/верстка — студія "Графпром" (Харків). З історії видання. Наприкінці 2015 року в Києві віднайдені нові тексти Казимира Малевича та документи про його викладання в Київському Художньому Інституті в 1929-1930 роках. І навіть свідчення про створення Дослідчого Кабінету, своєрідного наукового інституту Малевича. Близько 70 сторінок машинопису майже 90 років зберігалися в архіві мистця Мар’яна Кропивницького, викладача й асистента Дослідчого Кабінету. Книжка вийшла у твердій обкладинці. Тут понад 300 сторінок, понад сотня ілюстрацій – як творів Малевича з київської виставки 1930 року (останньої його персональної виставки тут), так і творів його колег та архівних фото викладачів, студентів КХІ, друзів і родини Малевича. Підтримка: Культурно-інформаційного центру Посольства України у Франції та Культурного центру Анни Київської (Сенліс, Франція). Презентація відбулася 20 травня 2018-го в Сенліс-Париж та 2.06 на Книжковому Арсеналі в Києві.
    кешбек від 12 ₴
    -25%

    Монографія Андрія Пучкова – перше в архітектурознавстві дослідження такого явища як ‘український архітектурний стиль’. На думку автора, цей стиль складається з чотирьох візуальних проявів (модусів стилю): форм сільської архітектури (хата, дерев’яний храм), українського мурованого бароко XVII–XVIII століть (православний храм), українського архітектурного модерну (злам ХІХ–ХХ століть) та українського архітектурного необароко (1910-ті – наш час). Автору вдалося виявити, що магістральний і найбільш чисельний конгломерат архітектурних форм – українське бароко, переважно сакральне, – зазнавши європейського впливу і ставши самостійним, збагатило європейську культуру новітніми формами, відтак – прийомами мистецької гри. Доведено, що український архітектурний модерн, користаючи з архаїчних форм сільської архітектури, спочатку жваво формував міську тканину (Полтавське губернське земство Василя Кричевського), згодом «повернувся» в село формами земських шкіл, вростав у міську тканину миргородськими курортними спорудами Опанаса Сластьона. Показано, що українське архітектурне необароко, живлячись мурованими формами XVII–XVIII століть, творчо їх перероблюючи, упродовж ‘радянського’ ХХ століття зберегло головні ознаки стильового модусу бароко (забудова Хрещатика), який разом із іншими модусами і модуляціями стилю становить модель осібності питомо українських архітектурних форм в архітектурній сім’ї Східної Європи.
    кешбек від 12 ₴
    -25%

    Англомовне видання автобіографічних текстів Казимира Малевича (раніше виданих у «Малевич. Автобіографічні записки 1918–1933»), упорядковане директором Українського музею у Нью-Йорку Пітером Дорошенком, з його вступом, а також післямовою та коментарями співзасновниці Інституту Малевича Тетяни Філевської, пропонує перепрочитання спадщини Малевича через деколонізаційну оптику, наголошує на важливості його раннього досвіду і тому як українське культурне середовище вплинуло на його естетичні уявлення та філософський світогляд. Це, на думку дослідників, дає змогу не лише краще зрозуміти самого Малевича, але і збагатити розуміння української ідентичності у ХХ столітті та повніше змалювати складну картину мистецького розвитку в Україні. Пітер Дорошенко: «Англійські переклади автобіографічних есеїв Казимира Малевича, написаних у 1933 році, є значною віхою у визнанні та деколонізації його спадщини як українського художника. Внесок Малевича як засновника супрематичного руху виходить за рамки простої естетики; він уособлює складну взаємодію культурної ідентичності, революційної думки та художніх новаторств. Переклад творів Малевича англійською мовою дозволяє ширшій аудиторії долучитися до його глибоких роздумів про мистецтво, суспільство та його українську спадщину. Історично затьмарені російськими наративами, які часто привласнювали його внесок, ці переклади підкреслюють ідентичність Малевича як провідного українського мистецького діяча ХХ століття, тим самим кидаючи виклик монолітному зображенню російського авангарду». Тетяна Філевська: «У спогадах Малевича ми не лише бачимо Україну його очима, але також дізнаємось про вплив української культури на становлення сприйняття майбутнього митця, формування його уявлень про саму суть мистецтва, про ототожнення з українськими селянами та пошук ідеальної гармонії в сільському штибі життя, яке він “наслідував в усьому”. Цей текст — свідчення самоусвідомлення, ототожнення митця з певною спільнотою, яка близька йому за стилем життя, етикою та естетичними налаштуваннями. І це ретроспективний погляд на важливість років в Україні, на власне формування та утвердження особистості з точки зору зрілої, свідомої людини наприкінці свого життєвого шляху».
    кешбек від 12 ₴
    -25%

    Антологія, присвячена Казимиу Малевичу, укладена Дмитром Горбачовим. Містить автобіографічні тексти та листи Малевича, його статті в українських журналах, а також дослідження родоводу мистця та ішні статті, написані Дмитром Горбачовим, Жаном-Клодом Маркаде, Валентиною Макаде, Мирославою Мудрак та іншими дослідниками.
    кешбек від 12 ₴
    -25%

    Ця книжка — каталог виставки «НИКИФОР», що проходить в Українському Музеї в Нью-Йорку з 19 січня по 15 квітня 2023 року. Він включає передмову директора музею Пітера Дорошенка, есей кураторки виставки проф. Мирослави Мудрак, біографію мистця, твори Никифора та їх перелік (149 од.) з музейної колекції. Усі твори Никифора видрукувані в кольорі. Дизайн Володимира Гавриша. Никифор Епіфаній Дровняк (1895-1968) народився в Криниці (тепер Польща) від матері-лемкині з серйозними вадами слуху й мовлення, осиротів під час Першої Світової війни. У рідному містечку Криниця з нього спочатку насміхалися як із дивака. Більшу частину життя Никифор жив у фізичній та емоційній ізоляції. Мистецтво стало для нього віддушиною і головним заняттям, що надавало життю сенсу. Серед тем творчості Никифора — автопортрети й панорами Криниці з її купальнями та церквами православними і католицькими. На кожному зображенні — калейдоскоп знайомого й незнайомого.
    кешбек від 12 ₴
    -25%

    Тема взаємовпливів селянського, наївного, народного мистецтва на авангардні течії початку ХХ століття популярна й поширена в Україні в останні кілька десятиліть. Тепер ідея перелетіла океан — Український Музей у Нью-Йорку відкрив виставку «Селянське — модерне», що триватиме до 24 серпня 2025 року. Куратори виставки — Пітер Дорошенко, Оксана Семенік та авторка есею Мирослава Мудрак досліджують у виданні контексти народної традиції та практики професійних митців. «Народна творчість суттєво вплинула на розвиток українського мистецтва від початку ХХ століття до 1960-х років. У роботах Бурлюків, Делоне, Екстер, Гніздовського, Кричевського, Малевича, Синякової, Собачко-Шостак, Єрмілова, Косарева та інших традиційні практики поєднувалися з модерними пошуками, створюючи живу й багатогранну мистецьку палітру. Ці художники не просто вшановували культурну спадщину, а переосмислювали її, вплітали в сучасне мистецтво. Тісний зв’язок між минулим і сучасним і досі визначає суть українського мистецтва» — зазначає в передмові Пітер Дорошенко. Видання має текстову та каталогову частини. Розраховане на широку аудиторію, що цікавиться українським мистецтвом. Дизайн Володимира Гавриша.
    кешбек від 11 ₴
    -25%

    Каталог колекції подає велику збірку (понад 300 візерунків) вишивок, які були популярними серед верхівки українського суспільства в ХVІІ - ХVІІІ століттях. Велику популярність мала вишивка рослинними орнаментами, що виконувалася на ужиткових речах козацької старшини – простирадлах, наволоках, скатерках, рушниках, одязі. У вступній статті можна дізнатися про колористику вишивки, найбільш поширені орнаментальні схеми, а хронологічна послідовність розміщення зображень дозволяє прослідкувати еволюцію орнаментів протягом століття. В основі альбому лежить колекція Чернігівського історичного музею ім. В.Тарновського.
    кешбек від 11 ₴
    -25%

    В Україні одним із найпоширеніших видів декоративного мистецтва була й досі є вишивка. Поряд з традиційними прадавніми геометричними орнаментами, існування яких не можна окреслити хронологічними рамками, в XVII-XVIII століттях серед верхівки українського суспільства великої популярності набула вишивка рослинними орнаментами. Вона виконувалася шовковими нитками, золотою і срібною сухозліткою, заполоччю на вжиткових речах козацької старшини — простирадлах, наволоках, скатерках, рушниках, одязі та церковних речах. Велика збірка таких творів зберігається в Чернігівському обласному історичному музеї ім. В.В. Тарновського.
    кешбек від 10 ₴
    -25%

    Книжка включає есеї відомих канадських мистецтвознавиць д-ра Секвої Міллер (про кераміку) та Сари Мілрой (про живопис та родинну історію). А також поетичні роздуми Дженіс Кулик-Кіфер. Наталкa Гусар включила до книжки всі керамічні праці з 1977 року, які збереглися, і які були представлені на виставці «Золота форма», а також її останню за часом картину «Втрачаю маму» (2019–2023). У цій книжці багато роздумів-творів Наталки про любов і втрати, про рідне й набуте, про землю батьків і свою Україну. Наталка Гусар про назву: «Коли я розповідала мамі про своє навіжене життя, вона здіймала брови і зачудовано хитала головою: «Мокре горить!» Так кажуть про неробу: «Працює, як мокре горить». Але в маминих устах ці слова означали геть інше – те, що буває, коли кидають виклик неможливому. Вогонь і вода; глина і фарба. «Мокре – горить!»
    кешбек від 9 ₴
    -25%

    Монографія Тетяни Павлової та Валентини Чечик найповніше наукове дослідження творчості видатного майстра українського авангарду, харків’янина Бориса Косарева. Дослідникам добре відома його творча спадщина як театрального мистця. Проте автори переконують нас, що він не менш цікавий живописець і графік. Його фотосесії є справжнім відкриттям: Сорочинський ярмарок та робочі моменти зйомки Довженкового фільму «Земля», де Косарев був помічником оператора. Монографія містить найповніший на сьогодні альбом графічних, театральних і фотографічних творів художника 1910-1920-30х років. Про авторів Тетяна Павлова доктор мистецтвознавства, професор кафедри теорії та історії мистецтв Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Валентина Чечик — кандидат мистецтвознавства, доцент Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
    кешбек від 9 ₴
    -25%

    MYPH is the first photo publication about the Mykolaiv Young Photography School, which was founded in 2018 by Sergey Melnitchenko. It started in Melnitchenko’s hometown, but now his students are all over Ukraine and even abroad. “When I got the idea for the school,” Sergey says, “I wanted to work on expanding imaginations and the understanding of contemporary photography among photographers, colleagues, and students. I was looking for professional growth and communication. And we’ve done a lot in the four years MYPH has been around: in addition to the teaching itself, we’ve organized or participated in more than twenty projects (exhibitions, festivals, markets, etc.) in Ukraine, Poland, Italy, France, Austria, and South Korea. After russia’s full-scale invasion of Ukraine, the school made its own NFT collection, which numbers 333 photographs. 50% of the proceeds are being sent to help the army and those suffering from the war.” Melnitchenko selected 60 artists for this photobook. Designer Katia Lesiv had the idea for the interviews so the artists could continue their conversation with the authors, so they could tell about their journeys, thoughts, and dreams in this difficult time of war. MYPH is a co-publication of RODOVID and MYPH.
    кешбек від 9 ₴
    -25%

    «Чар Марока» – дебютний подорожній роман української мандрівниці, письменниці та фотографки Софії Яблонської, уперше виданий у Львові у 1932 році. Авторка прожила у Марокко чотири місяці, протягом яких досліджувала й описувала арабську Африку. Репортаж письменниці глибоко особистісний, її неупереджений погляд на цю країну позбавлений французького впливу та усталених жанрових традицій екзотичного роману, незважаючи на те, що Софія, до того як вирушити в Марокко, вже кілька років жила в Парижі. Вона описує різні верстви арабського суспільства, їх взаємини між собою та з іноземцями, становище жіноцтва та вільних від європейського протекторату берберських племен. Видання 2018 року є частиною арт-проекту «ТЕУРА. Софія Яблонська», мета якого – повернути Софію Яблонську в культурний дискурс й утвердити як актуального персонажа українського мистецтва. Окрім «Чару Марока» в рамках проекту виходять друком інші два подорожні романи Софії – «З країни рижу та опію» та «Далекі обрії», а також книга її фото, відзнятих у 30-х роках XX ст.
    кешбек від 9 ₴
    -25%

    «З країни рижу та опію» – другий тревелоґ Софії Яблонської, написаний впродовж 1932-1935 років, коли вона працювала операторкою в Китаї та Індокитаї. У ньому авторка докладно описує усі складнощі процесу зйомок кінорепортажів та фотографій в середовищі, де люди досі вірять, що камера забирає душу. Роман Яблонської динамічний, наповнений яскравими персонажами, небуденними пригодами, навіть авантюрами. Вперше опублікований 1936 року у Львові. Видання 2018 року є частиною артпроекту «ТЕУРА. Софія Яблонська», мета якого – повернути Софію Яблонську в культурний дискурс й утвердити як актуального персонажа українського мистецтва. Окрім «З країни рижу та опію» в рамках проекту виходять друком інші два подорожні романи Софії – «Чар Марока» та «Далекі обрії», а також книга її фото, відзнятих у 30-х роках XX ст.
    кешбек від 9 ₴
    -25%

    «Татлін: Київ» — видання, що досліджує київський період Володимира Татліна, визначного авангардиста початку ХХ століття. Це також каталог однойменної виставки, що проходить в Українському Музею в Нью-Йорку. Куратор — Пітер Дорошенко. > «Виставка пропонує новий погляд на здобутки авангарду — погляд > постколоніальний. Українські митці активно переосмислюють культурні наративи, > що дісталися в спадок від імперської Росії, та опираються зовнішнім спробам > нівелювати їхні здобутки. Ми хочемо привернути увагу до того, як Татлін > вплинув на українських авангардистів, і запросити до міркувань про національну > ідентичність, модерність та опір» — пише в Передмові до каталогу Пітер > Дорошенко. Авторки досліджень — Тетяна Філевська та Оксана Семенік — розглядають біографію мистця, народженого в Харкові, його студії, пізніші роки викладацької праці, зокрема період створення й керування відділом теа-кіно-фото в Київському художньому інституті на запрошення ректора Івана Врони. А особливо — міфи та легенди, яких багато навколо Володимира Татліна через обмежену кількість архівів, документів, творів, раніших досліджень.
    кешбек від 9 ₴
    -25%

    Це каталог виставки, що має відкритися в Українському Інституті Модерного Мистецтва (УІММ) в 2020. Кураторка – Адріяна Кочман. Каталог виставки, підготовлений УІММ та видавництвом РОДОВІД, виходить двома мовами – англійською й українською, включає понад 90 репродукцій, біографію та авторський текст дослідниць мистецтва Адріяни Кочман та Віти Сусак. 15 картин модерніста Андрієнка з Львівського музею були знищені в радянські часи як формальні й абстракті. На щастя, чимало його творів зберігаються в музейних та приватних збірках Франції, США та інших країн. Велику колекцію творів мистця зібрали Олександра та Андрій Ільків, лікарі з Чикаґо. Каталог виставки МИХАЙЛО АНДРІЄНКО: ПОВЕРНЕННЯ найповніша презентація чільного представника українського модернізму в Україні та США.
    кешбек від 8 ₴
    -25%

    У 1940-х роках на тлі інтересу модерністів до підсвідомого оригінальне мистецтво самоуків було в тренді. На цій хвилі Собель пережила стрімкий зліт до слави в нью-йоркському артсередовищі. Майже відразу стало ясно, що в особі Джанет Собель артсвіт стикнувся не з черговою цікавинкою, а з цілком унікальним і високоякісним творчим феноменом. Стараннями сина художниця познайомилася з видатним філософом, психологом і педагогом Джоном Дьюї, галеристом і колекціонером Сідні Дженісом, мистцем Марком Шаґалом. Орієнтовно в цей період, на початку 1940-х, Собель також потоваришувала із сюрреалістом Максом Ернстом. Газети смакували подробиці міщанського побуту художниці й глузливо переказували історії, як Джанет натхненно частувала видатного мистця власноруч запеченою куркою. Максу Ернсту, вочевидь, сподобалася не лише курка, адже він познайомив Джанет зі своєю дружиною, галеристкою Пеґґі Ґуґґенгайм.
    кешбек від 8 ₴
    -25%

    Повноколірне монографічне дослідження Ростислава Забашти присвячене образу Онуфрія Великого – ранньохристиянського пустельника-аскета, одного з найшанованіших святих. У центрі уваги автора – причини поширення й піднесення його культу на вітчизняних землях та особливості іконографічного втілення його образу в малярстві, скульптурі, творах декоративно-вжиткового мистецтва, ін. Період: розвинуте Середньовіччя – кінець Нового часу. Основний акцент зроблено на висвітленні сакральних та художніх ритуальних практик ХVІІ–XVIII ст. 390 дрібних і великоформатних ілюстрацій із музейних, приватних, храмових збірок України, Польщі, Італії, Англії, Греції, ін. країн.
    кешбек від 8 ₴
    -25%

    MYPH — перше фотовидання про школу «Молодої Миколаївської Фотографії», яку 2018 року заснував Сергій Мельниченко. Вона починалася в рідному місті Мельниченка, але тепер його учні — по всій Україні та за кордоном. «Коли задумував Школу, — розповідає Сергій, — хотілося працювати над розширенням уявлень і розумінням сучасної фотографії серед фотомитців, колег, учнів. Хотілося професійного росту, спілкування. І ми багато зробили за чотири роки існування MYPH: окрім практичного навчання, організували та взяли участь у понад двадцяти проєктах (виставках, фестивалях, ярмарках тощо) в Україні, Польщі, Італії, Франції, Австрії та Південній Кореї. Після початку вторгнення росії в Україну школа створила власну колекцію NFT. У ній — 333 фотографії, а 50% коштів від їх продажу перераховуються на допомогу армії та постраждалим від війни». До фотокнижки Сергій Мельниченко як укладач відібрав 60 авторів. Дизайнерка Катерина Лесів запропонувала ідею діалогів, щоб фотомитці продовжили спілкування зі вчителем та авторами книжки, розповіли про свої пошуки, думки та мрії. MYPH — спільне видання РОДОВОДУ та MYPH.
    кешбек від 7 ₴
    -25%

    Нова книга Кірілла Головченка "Out of the Blue" народилася з відпустки на морі. З донькою Кірілл вибрався на море і як професійний фотограф не забув камеру. Знімав через дитячий синій рятувальний круг, а ще більше згадував у фото своє дитинство, бабусю і такі прекрасні літні відпочинки на морі-пляжі. Серіал пляжних фотографій закінчується не менш талановитим коротким есеєм-спогадом "Як я втопився".
    кешбек від 6 ₴
    -25%

    кешбек від 6 ₴
    -25%

    Ця неординарна "книга двох книг" є завершальним акордом спільного проєкту досліджень (2005) Наталки Гусар і Дженіс Кулик Кіфер постпомаранчевої України очима мистця і письменниці. Одна з поезій Дженіс "На мості", створена за картиною Наталки "Україна і я", висвітлює концепцію проєкту: Україна-Канада, поезія-малярство. Твори чи ідеї до них, взяті з українського життя, а подані авторами з канадської перспективи. Альбом видрукувано в Україні, але для західного передусім канадського читача. Імпульсом до цього канадсько-українського проєкту стала належність авторок до обох культур — в канадській вони живуть, а українська живе в них, як культура батьківських родин. У вересні 2009 року книга отримала Спеціальну відзнаку великого журі Форуму Видавців у Львові за найкращий дизайн.