triangle
Discursus
|
1 стежить

    У Медовому місті живе Ірма, яка дуже хоче стати математиком і вчитися в Особливій математичній школі у Великому місті. Але вона не знає, що там править жорстокий диктатор, який нищить усі дерева, забороняє людям тримати домашніх тварин, бачити сни і — що найгірше — любити сніг, бо за давнім пророцтвом саме це може знищити владу тирана. Ірма володіє особливим даром, а виявити його може «перевірка снігом», яку одного дня проводять в Ірминому місті. І тепер на дівчину чекають випробування, які можна подолати тільки з допомогою друзів та свого особливого дару. Можливо, одного дня на головній площі Великого міста таки виросте Сніговик?

    У романі «Острів» автор замислюється над сенсом людського існування, над конфліктом між людиною і обставинами життя, силами природи, від яких вона залежна і на які вплинути не може.Головні герої — Іван і Катерина, подружня пара, що живуть на закинутому, віддаленому острові. Їх не тільки забули власні вже дорослі діти, вони відчужені й від решти мешканців острова.У додаток до цієї екзистенційної драми Іван і Катерина віддалені також одне від одного й не завжди здатні знайти порозуміння між собою.Таким чином дві пов’язані спільною долею людські істоти, живуть своїми відокремленими життями.Однак у хвилину загрози життю Катерини відбувається зміна.

    Ця збірка — найповніше на сьогодні видання літературної спадщини Марка Черемшини. Тут містяться художні твори, літературно-критичні виступи, присвяти, мемуари, художні переклади та листи українського класика. У текстах збережено мовостиль Марка Черемшини, вони подаються за прижиттєвими для письменика першодруками, звіреними з автографами. У кінці книжки вміщено примітки до кожного твору і словник малозрозумілих слів. Дослідники творчості Марка Черемшини відзначають наближеність його художніх текстів до такого специфічного, але дуже глибокого й емоційно наповненого фольклорного жанру, як голосіння. Тож завдяки чуттєвості та яскравості зображених картин життя вони не залишають байдужим жодного читача, проникнувши в саме серце і викликавши незабутні враження. А мемуари, присвяти, виступи, листи письменника допомагають краще пізнати його характер і світогляд, знайомлячи читача з Марком Черемшиною не лише як із талановитим літератором, а й багатогранною, енергійною людиною та щирим, відданим другом.

    На дванадцятий день народження світ бешкетної школярки Зоськи перевертається з ніг на голову: її бабця виявляється Відьмою, в її домі мешкає привид Ромко, а в кінці вулиці є загадковий вхід у Казкокрай. На додачу ще й кіт розмовляє. Але не встигає дівчинка оговтатись від новин, як старенька раптово зникає. Зоська без вагань збирає команду відважних приятелів і вирушає на рятувальну місію. Однак казковий світ виявляється набагато небезпечнішим, ніж розказують у казках.

    Книжка Іванни Стеф’юк «Про вас…» — це мереживо її родинних спогадів з історіями «людей із сорокових». Це книжка про людську долю в історичних буревіях і про перемогу життя. Це сув’язь містичного з родинно-побутовим. Це водночас розлоге епічне полотно, розбите на деталі і клаптики, і достеменно документальна оповідь, що вміщує біль і радість поколінь і родів. Яку історію може розповісти порожній вулик, що пережив свого господаря? Чи може розстріляна людина з двома кулями в черепі дожити до глибокої старості і любити життя? Чи реально врятуватися з табору смертників Белзек? І чому сни — це більше, ніж сни… Авторка спробує відповісти.

    У книжці оповідається історія легендарного опришківського ватажка Олекси Довбуша, який зі звичайного ґазди, чоловіка і батька перетворився на «месника народних кривд». Олекса знайомиться зі священником, який стає його ідеологічним наставником, разом чоловіки вирішують змінити суспільно-політичний устрій на Гуцульщині. Та чи справді вони розуміють один одного? Чи зможуть діяти спільно і злагоджено? Чим готові пожертвувати заради досягнення своєї мети? А ще, прочитавши повість, ви багато дізнаєтеся про життя гуцулів: як вони випасають худобу на полонинах, що роблять під час нападу ведмедя, як ставлять вівчарські стаї, як готують бриндзу, які чари потрібні «до полонини» тощо. Досить детально та розлого Гнат Хоткевич описує й побут польської шляхти, а також політичні процеси в Європі XVIII ст. І все це переплетено з неймовірними історіями про опришківські пригоди і заховані у горах скарби, які буцімто охороняють потойбічні істоти, про жорстокі убивства і героїчні вчинки, про жадібність і самопожертву. Тож ким насправді був Олекса Довбуш? Героєм і оборонцем простого народу чи ватажком злочинців і безжалісним убивцею? Та й чи можна однозначно оцінити людські вчинки, особливо в історичному контексті?

    Це силянка коротких історій про гуцулку Федиху і її онучку Улянку, які разом пораються по господарству, смакують апетитними гуцульськими стравами, пишуть писанки, задобрюють русалок, ворожать на Андрія і розмірковують про життя і смерть, війну, справжнє кохання, бережне ставлення до природи. А ще це скриня з неймовірними гуцульськими казками про велетнів і їхніх дружин, Повітрулине кохання, зневажену Квітунку, страшних песиголовців і багатьох-багатьох інших дивовижних істот. Наприкінці ви знайдете рецепти смачнючих страв від баби Федихи і її онучки Улянки й поради щодо того, як поводитися, зустрівши лісовика, щезника, вовкулаку, москаля… Ця книжка допоможе вам повернутися в дитинство, згадати щасливі, затишні, смішні, а подекуди і щемкі його миті, відтворити в пам’яті образи найдорожчих людей, яких більше немає поруч, але які назавжди залишаться у вашому серці.

    Пізнай смачну Україну!— Завітай на фестиваль гуцульської бриндзі,— відкрий власну пекарню,— змайструй різдвяного дідуха,— приготуй гарбузовий пиріг фулту,— відшукай, із чим любили їсти борщ Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка.Книжка «Мені це смакує» в інтерактивній формі розповідає про гастрономічну культуру України. Дитина відкриє образи традиційної та сучасної української кухні, порівнюючи свій досвід із досвідом персонажів книжки і досвідом власної сім’ї — через рольову гру, творчі завдання, активності із сенсорики, логіки, моторики. А українознавчі, методичні та психологічні коментарі будуть корисними для роботи як індивідуально, так і в групі.

    Чому тікали в ліс, як загнані звірі? За що готові були загинути в будь-яку мить? Переслідування, допити, нерівні бої, переховування у криївках, тавро на всю родину, сибірські табори... Бо воля дорожча за життя. Захопливі, часто біографічні тексти доносять правду, котру не здатен стерти ні час, ні політичний режим.

    «Інфекція» Степана Процюка - це жорстокий роман про дефіцит нашої національної імунної системи. Це роман про епідемію, яка наскрізь пронизала сспільство. Тому цей твір - дзеркало-безодня, в яке страшно дивитися. А раптом із його темних глибин випливе твоє обличчя?..

    «Легко любити Україну до глибини душі. А ви полюбіть її до глибини власної кишені», — ці слова Євгена Чикаленка стали чи не найцитованішими в час російсько-української війни, спонукаючи громадян до жертовності й водночас засвідчуючи повагу сучасних українців до цієї неординарної постаті в нашій історії. Хто ж він — цей сподвижник, чия діяльність і через століття відгукується вдячністю в серцях земляків? Про це й розмірковує у своєму новому романі Степан Процюк, прагнучи не лише занурити читачів у багатогранний світ свого героя, а й показати передусім людину — Євгена Чикаленка.

    Мольфар Коценєк — добрий чарівник, що захищає спокій Карпат і дружить із бурим ведмедем Ведмедюком. Одного дня Коценєк отримує листа з минулого і все його життя стає з ніг на голову. Яку таємницю береже старий мольфар, чому «зіпсувалася» зима? Чи з’явиться в мольфара учень та до чого тут дракони? «Чудернацька карпатська історія» — надзвичайно атмосферна зимова книжка, наповнена магією та карпатським колоритом. Василь Карп’юк цікаво і з гумором розповідає про пригоди головних героїв, майстерно передаючи різдвяну атмосферу карпатського села. А оригінальні ілюстрації Олесі Секереш візуалізують описані події та співтворять історію.

    Опришківське життя без пригод не минає, навіть якщо ватага Олекси Довбуша вирішила заховатися від облави в таємній печері. Від смоляків вони, може, й заховаються, але натомість зіткнуться із самим прародителем зла — Арідником. Чи зможуть зарадити їхній халепі вивірки Вушко і Носик разом із хлопчиком Павликом? Гов, а хто такий Павлик?

    Богдан і Людмила знані й успішні фахівці в медичній сфері. Вони часто бачаться на професійних зустрічах і семінарах, а одного разу опиняються в невеликому гірському селищі, занесеному снігом, без зв’язку із зовнішнім світом, електрики і фахової медичної допомоги. Саме там вони зможуть зрозуміти, що насправді відчувають одне до одного. Та чи витримають їхні почуття випробування спільним усамітненим життям? Чи зможе Богдан обрати між дружиною і коханкою, між високооплачуваною роботою і власними бажаннями? Чи вдасться Людмилі впоратися із своїми страхами і стати щасливою? Це історія про те, як важко іноді зрозуміти власні почуття і як ізоляція від світу допомагає розібратися в непевних життєвих ситуаціях.

    Кількість ніколи не буває точною, поки ти не зрозумієш, скільки пробілів цей дивний новий світ залишив у твоєму житті. Все інше — лише знаки… Війна, мир, поезія, кохання, літо, смерть — скільки ще пробілів Тобі потрібно від нас, Боже?..

    Щойно закінчилася Друга світова війна. Випускниця з маленького містечка Аліна — спочатку захоплена учениця, що попри труднощі не втрачає оптимізму і приймає на віру радянську пропаганду. Далі — замріяна абітурієнтка, мрії якої про освіту постійно натикаються на перешкоди. Врешті — вчителька у чужому селі, де переживає зміни і набуває досвіду. Багато речей доводиться переосмислити у вирі звичних і незвичайних подій. Особливий вплив на Аліну мають зустрічі із воїнами УПА, які сіють сумнів у тому, в що вона вірила дотепер. Та чи вдасться дівчині остаточно збагнути за ким правда?

    Іван Франко (1856–1916) вперше відвідав Гуцульщину 24-річним парубком і відтоді приїжджав сюди впродовж життя. Його найбільше захопила Криворівня, де письменник приятелював з місцевим парохом Олексою Волянським. У Буркуті зустрічався з Лесею Українкою, коли вона приїжджала на лікування цілющою водою. А ще відвідував Довгопілля, Голови, Косів, Берегомет, Кути… Хоч навряд чи обмежився лише цими гуцульськими локаціями. Окрім приємних занять ловлі форелі чи збирання грибів і афин, Франко дуже любив спілкуватися з гуцулами. Він вихоплював з тих розмов коштовні історії і одягав їх в діамант літератури. Так письменник створив оповідання «Гуцульський король», «Терен у нозі» та «Як Юра Шикманюк брів Черемош», які подаємо в книжці. Гуцульщина вабила Івана Франка ще зі студентських років. В одній з перших повістей «Петрії й Довбущуки», він інтерпретує історію Олекси Довбуша. Вже у зрілому віці Франко зредагував її, виправивши «хиби тої в молодих літах писаної повісті». Повість також знайдете у цьому виданні. Таким чином маємо повну збірку гуцульської прози Франка й можемо подивитися на давні часи Гуцульщини через його талановите слово.

    Роман поєднує реалізм та утопію. До товариства україномовних макіївських безхатченків потрапляє книга з альтернативною історією про державу, яка існувала тисячу років тому. Автор намагається вписати Донбас в контекст української історії з часів Хрещення Русі. Та чи варто покладатися на очікування очевидного?

    Михайло Коцюбинський написав повість «Тіни забутих предків» під враженням від перебування на Гуцульщині в 1910-11 рр. Це книжка про первісне кохання між Иванком та Марічкою, що зростало разом з ними попри кровну ворожнечу їхніх родин. Це також історія про зраду і вільну любов, про біль втрати і силу почуттів, про смерть та екзистенційну самотність, а водночас — про гуцульський вітаїзм та вміння набуватися. Наше видання унікальне — тут збережено мову останньої прижиттєвої публікації повісті 1913 р.

    Коли Пастушок отримав родинну карту островів всього світу, він навіть не уявляв, які пригоди чекатимуть на нього. Та й звідки ж взятися тим пригодам на маленькому Неприступному острові посеред величезної купи океанської води? Одного дня, безуспішно виконуючи вправи з техніки махання крилами, Пастушок побачив літаючого пінгвіна. Але ж як він навчився літати і чи зможе допомогти побачити небо Пастушкові? Пристібайте паски безпеки, злітаємо в історію про справжню дружбу, довжиною в кілька тисяч кілометрів, в якій жоден білий ведмідь нікого не з’їв.

    Інтенсивність переживання Василя Портяка — в основі його письменницького хисту. А вже потому — давно помічені дар поета і дар художника, що разом зумовили його письмо новеліста, у якому чи не найбільше вражає здатність однією деталлю передати всю драму існування з невимовними, як вимовляємо в такому випадку, ніжністю і печаллю. Ця риса рідкісна.

    Прародитель зла Арідник відправляє кажана-опиря, щоб той відшукав таємний сховок Олекси Довбуша і вразив опришка. Але кажан летить на запах крові і помилково кусає Олексину сестру Параску, маму Павлика. Жінка ризикує загинути або стати опирицею. Врятувати її можуть лише ліки на основі крові іншого опиря. Щоб її роздобути, Павлик вирушає аж у Трансильванію. Та чи вдасться хлопцеві досягнути бажаного? Що змусить Олексу Довбуша вийти зі свого сховку, і як він поведеться із паном Владзем? Гов, а хто такий пан Владзьо?

    Студентка Дарина Гаєвська досліджує власний родовід, розглядаючи старі фото й слухаючи історії про життя прабабці Ганни.Роман «Жінка роду мого» — сага про життя чотирьох поколінь на тлі історичних подій в Україні, що охоплюють 1928—2023 роки. Наша історія рухається по спіралі: ті ж вороги, що відібрали юність і свободу Ганни століття тому, розпочали широкомасштабну війну тепер, коли Дарина насолоджується студентськими роками. Зрештою, навіть відносно спокійне життя Дарининих бабусі й мами лише напозір благодатне, бо бути українцями під совєтською окупацією непросто, часом небезпечно.Оберіг роду — сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу, — це символ мрії про волю і повернення додому.

    Це оповідь гуцулки про гуцулів. Люба-Параскевія Стринадюк сама стає героїнею власної історії, яку розповідає зсередини. Емоційно, лірично, але максимально об’єктивно. До зібрання увійшли вже опубліковані книжки, а також нова — «Дай ноту “ля”. Гуцульські етюди». Сім книжок, де гармонійно поєднується гуцульський діалект з літературною українською мовою.