triangle
Човен
|
0 стежать
    кешбек від 5 ₴

    “… вони [репортажі] — не про місто, яке є, а про місто, яке було”. Книга представляє собою збірку репортажів, за єдиним винятком, написаних у 2020-2021 роках про місто Сєверодонецьк на Луганщині до повномасштабного вторгнення Росії. Авторка, яка народилася і виросла в Сєверодонецьку, збалансувала репортажне письмо і суб'єктивний погляд на місто, іноді іронічний. Одні репортажі розповідають про мешканців Сєверодонецька, інші — про значимі місця, а треті — про ключові події, такі як ті, що сталися у 2004-му та 2014 роках. Ця книга є вартою уваги, оскільки надає унікальний погляд на життя і історію міста до 2022 року. Читачі дізнаються про культурні, соціальні та економічні аспекти життя Сєверодонецька, про його еволюцію з радянського промислового міста до міста в незалежній Україні.
    кешбек від 4 ₴

    > Не відводити очей перед чужим стражданням! Войцех Тохман обирає дуже складні теми. Репортер переконаний, що сьогодні, через велику кількість інформації про людські страждання, їх все більше знецінюють. Тому кожна його книжка – це нагадування, спроба розворушити емпатію, підштовхнути читача до власного дослідження теми покарання зла, адже без нього страшні злочини повторюватимуться. У «Піянні півнів, плачі псів» йдеться про Камбоджу й людей, які пережили геноцид, що коїли червоні кхмери протягом 1975–1979 років. Жертвами панування комуністичного диктаторського режиму на чолі з Пол Потом стали два мільйони камбоджійців. Через чотири десятиліття після страшних подій Войцех Тохман розповідає історії вцілілих і загиблих. Автор ставить читача перед обличчям чужого страждання. І якщо людина хоче, щоб їй співчували, то має спершу навчитися співчувати іншим і не відводити очей. -------------------------------------------------------------------------------- Войцех Тохман – польський журналіст, репортажист. Від 1990-го до 2004 року працював репортером у Gazeta Wyborcza. У 1999 році заснував Фонд ІТАКА, який розшукує загиблих і допомагає їхнім родинам. Працює у ньому волонтером. Разом із польськими репортажистами Маріушем Щиґлем і Павелом Ґузлінським у Варшаві заснував Інститут репортажу та репортерську крамницю-кав’ярню «Кипіння світу». Від 2010 року на радіо TOK FM веде авторську програму «Кипіння світу». Написав десять репортажних книжок, зокрема «Сходи не палять», «Донечка», «Скажений пес», «Ти наче камінь їла», «Сьогодні ми намалюємо смерть». Двічі фіналіст престижної літературної премії Nike (2001, 2003), зокрема за книжку «Ти наче камінь їла»; «Репортер року» (1998) на думку читачів Gazeta Wyborcza; номінант на Премію ім. Даріуша Фікуса (2002); фіналіст премії Prix RFI «Témoin du Monde» Radio France International (2004); номінант на Премію ім. Ришарда Капусцінського (2011).
    кешбек від 5 ₴

    > Книжка, яка досліджує модерну українську ідентичність та становлення Покоління > Незалежності Карколомне сходження Володимира Зеленського на світову політичну сцену та неймовірний спротив українців російській агресії стали предметом дослідження Ольги Онух та Генрі Гейла. Вони пропонують шукати причини обох цих взаємопов’язаних феноменів в історії становлення української нації. З чого складається українська ідентичність? Що таке громадянська нація? Як на її запит відповідала політична кампанія Зеленського? Відповіді на ці запитання дослідники шукали впродовж трьох років. У книжці, окрім дисидентських рухів, історії українських революцій і виступів українського президента, автори аналізують скетчі «95 кварталу», серіал «Слуга народу», а також проводять власні соціологічні опитування українців. «Ефект Зеленського» — фактично перша книжка, яка досліджує та пояснює англомовному світу модерну українську ідентичність.
    кешбек від 3 ₴

    "У житті Станіслава Лема почалася третя окупація, про яку відомо найменше. Леми мусили вести в радянському Львові дуже обережну гру. Адже вцілілі під час Голокосту, на жаль, не могли в СРСР сподіватися, що їм хтось скаже: «Ви пережили Голокост! Це чудово! Ось вам медаль за звершення, а це — відшкодування за страждання!». ЧОМУ КНИГУ "ЛЕМ. ЖИТТЯ НЕ З ЦІЄЇ ЗЕМЛІ" ВАРТО ПРОЧИТАТИ? Ця книга є біографією великого фантаста і футуролога Станіслава Лема, яка першою з'явилася в Польщі, а також першою українською біографією письменника. Вона детально розповідає про життя, його ставлення до комунізму, виїзд зі Львову до Польщі, становлення як письменника, сталінщину та його стосунки зі знаменитим епископом Каролем Войтилою. Книга є дивовижною біографією дивовижної людини, що сповнена таємниць і несподіванок. Попри страшні роки окупації нацистами та Голокост під час Другої Світової війни, можна зауважити, що це біографія щасливої людини: успішний автор, заможний громадянин, щасливий у шлюбі чоловік, пошанована особистість. Цю книгу можна також охарактеризувати як своєрідне детективне розслідування, де автор скрупульозно вивчає матеріали, щоб зрозуміти Лєма краще, ніж він сам себе розумів. Проте, Орлінський не прагне бути експертним знавцем життя Лема, а розповідає те, що відомо про фантаста з фактів, листів, спогадів, створюючи при цьому захоплюючий діалог з читачем. КНИГА "ЛЕМ. ЖИТТЯ НЕ З ЦІЄЇ ЗЕМЛІ" ВАРТА УВАГИ З НАСТУПНИХ ПРИЧИН: * Вона проливає світло на життя і творчість видатного письменника та одночасно показує складну історію Центрально-Східної Європи у першій половині ХХ століття. * Особливо рекомендована для шанувальників Лема, любителів фантастики, історії та культурології. * Книга вносить важливий внесок у розуміння і осмислення життя та спадщини Станіслава Лема та історичних подій, що вплинули на його творчість. Якщо Вас зацікавила ця книга, Ви можете сформувати замовлення та купити її на нашому сайті. Доставка – 1-3 робочі дні. Вартість доставки за тарифами перевізника.
    кешбек від 4 ₴

    Історія взуттєвої фабрики «Солід» — це захопливе дослідження про львівське підприємство неподалік площі Ринок. На ньому в роки Голокосту монахи Студійського Уставу із благословення митрополита Андрея Шептицького переховували євреїв. Це розповідь про о. Йозефа Петерса, «львівського Шиндлера», який, будучи ченцем та священником, заснував успішне виробництво, яке потрапило в епіцентр подій порятункової акції Глави Греко-Католицької Церкви. У підвалах «Соліду» переховували жінок, дітей, чоловіків, яких нацистський режим прирік на знищення. Упродовж 1942–1944 років їх чимало було сховано та врятовано від страти. Обшуки, доноси, хвороби та голод вони пережили разом із монахами й дочекалися закінчення окупації.
    кешбек від 5 ₴

    Книга польського репортера та письменника Мірослава Влеклого жанрово є унікальною. З одного боку, автор створив репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу у 1930-х роках Ґарета Джонса – британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий Голод в Україні. З іншого, книга є детальною й драматичною біографією Ґарета Джонса, який після публікації своїх текстів про «комуністичний рай» зазнав цькування з боку частини корумпованих західних журналістів і за декілька років помер за достатньо загадкових обставин.

    "Той час люди вже хочуть забути, – каже Ясміна. – Я збожеволію, коли забуду". Книга-репортаж "Ти наче камінь їла" присвячена війні в Боснії і Герцеговині в 1992–1995 роках. Автор, Войцех Тохман, розповідає про післявоєнний час, коли група науковців на чолі з доктором Евою шукає масові поховання мусульман, убитих під час "етнічних чисток". Родичі загиблих приїздять за експедицією, маючи надію знайти останки своїх близьких. Репортаж не використовує метафори або гучні слова, а передає лише факти, що робить його ще потужнішим та вражаючим. Переходити від розділу до розділу страшно, оскільки кожен новий рядок наповнений тривожним очікуванням. Читач відчуває несамовитий жах перед можливістю ступити на заміноване поле чи перечепитися за тіло чи кістки, які ще не розпізнала доктор Ева. Цю книгу можна рекомендувати тим, хто цікавиться історією та подіями війни в Боснії і Герцеговині 1992–1995 років та усім, хто цікавиться вивченням впливу війни на життя і долі загиблих та їх родичів.

    Графічна версія однієї з найрезонансніших праць американського історика Тімоті Снайдера «Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття» втілена знаною, зокрема й українському читачу, німецько-американською авторкою та ілюстраторкою Норою Круґ. Ця унікальна книжка побачила світ українською завдяки співпраці видавництв «Човен» та «Видавництво». Текстова версія цієї книжки уже виходила українською у 2018 році в перекладі Олесі Камишникової у видавництві «Медуза» і зараз є бібліографічною рідкістю. Для графічного видання Олеся допрацювала свій переклад, оскільки нам важливо було зберегти афористичність українського викладу. За короткий час «Про тиранію» стала однією з найважливіших книжок останніх років про уроки історії, які необхідно знати всім. Це актуальний та лаконічний екскурс у двадцяте століття, найтемніші моменти якого ілюструють уроки протистояння сучасному авторитаризму у переконливій та доступній формі. Тімоті Снайдер звертає увагу на світові тенденції підваження демократії та пише про громадянську відповідальність за теперішні історичні процеси, створюючи інтелектуальний посібник для широкого кола читачів. Крім дрібніших правок, в оновленому ілюстрованому графічному виданні Снайдер включив алюзії на поточну пандемію. Сторінки «Про тиранію» тепер подані тим осібним впізнаваним стилем Нори, вже відомим українському читачеві за романом «Вітчизна. Альбом німецької родини» – що є водночас графічними мемуарами, колажованою аплікацією, екскурсом в історію та скарбничкою особистих спогадів. Слова Снайдера набувають нове життя, колір і силу; афористичні роздуми вражають візуально і закликають до дії.

    «Не плутайте туризм із еміграцією, а еміграцію – з евакуацією», — в’їдливо зауважила би головна героїня цієї книжки. Київ – Відень – Париж – Берлін – Перемишль – Київ – Берлін — такий скорочений маршрут її оповіді. Масштабована на увесь світ, російсько-українська війна пронизує цю збірку нарисів. Але унікальна оптика, властива есеїстиці, перетворює калейдоскоп людських образів та емоцій, поведінки в екстремальних обставинах із документальної замальовки — на літературу. А відтак — на документування інтелектуального ландшафту сучасної України. Численні культурні, літературні, історичні алюзії, пронизливі діалоги із західними сусідами про глобальну політику, польові дослідження росіян у діаспорі у поєднанні із самоіронією та сарказмом роблять цю книжку захопливим знайомством із ментальною мапою покоління авторки.

    «Столик…» — незвична й надзвичайно талановита книжка. Сумна, іронічна й чесна. Це щоденник дорослішання. Ніби перечитування старих нотаток у новому, денному світлі. З новими знаннями, які постають як коментарі на полях сторінок, — незауважені деталі, інтонації, реакції — все сяє новими барвами. Таке переосмислення немалого відрізка власного життя і власних переконань потребує мужності, а також щирості. Насамперед перед собою. Павел Решка переконує, що «Столик…» — не репортаж, хоча й описує реальні події і реальних людей. Водночас перекладач книжки Сашко Бойченко вважає, що це автобіографічний роман із кільцевою композицією і величезною кількістю прямих та зашифрованих цитат. Крім того, сюжет цього роману весь час спирається на інші романи, щоби врешті-решт їх «деконструювати» і продемонструвати, що автор дуже помилявся, коли вписував свою історію в їхній контекст. Якби Бальзак не назвав колись один зі своїх романів «Утрачені ілюзії», то тепер так міг би назвати свою книжку Павел Решка. Логіка його роману — це рух від зачарування до розчарування, від «здавалося» до «виявилося». Здавалося, що Росія може стати нормальною демократичною країною. Здавалося, що в Росії є опозиція. Здавалося, що російська культура — велика і гуманістична. Виявилося, що все це — ілюзії, які розсипаються на порох. Росія загалом — це дикість, руйнування і смерть.

    «Болото солодше за мед» — це літературна подорож Албанією темними роками тамтешнього комунізму. Це історія країни, ураженої терором Енвера Ходжі, диктатора-параноїка, для якого навіть сталінська Росія та маоїстський Китай були надто ліберальними. Це історії людей, яких за одну ніч засудили до заслання лише тому, що вони народилися не в тій сім’ї, чи шепотілися в чотирьох стінах, намагаючись думати своєю головою. Історії про криваві повстання у трудових таборах, трагічні втечі з країни, перетвореної на концтабір. Біографії людей, розчавлених диктатором, який хотів перетворити Албанію на справжній комуністичний рай. Але для цього йому потрібно було спочатку повністю знищити країну. Компонуючи історії своїх героїв у хор зворушливих голосів, Малґожата Реймер відкриває невідоме обличчя Албанії та найтемніший період її історії.

    «Ця книжка є історичною розвідкою, біографією та етичним трактатом», — вважає один із її співавторів американський історик Тімоті Снайдер. У фокусі його розмов із Тоні Джадтом – «історія сучасних політичних ідей у Європі та Сполучених Штатах; влада і справедливість у розумінні ліберальних, соціалістичних, комуністичних, націоналістичних і фашистських інтелектуалів від кінця XIX до початку XXI століть». На думку Тімоті Снайдера, одними із найважливіших у їхніх розмовах із Тоні Джадтом стали «роздуми про обмеження (і здатність до відродження) політичних ідей, а також про моральні поразки (і обов’язки) інтелектуалів у політиці». Водночас «Роздуми про ХХ століття» — це також і біографія історика й есеїста Тоні Джадта, який народився в Лондоні в середині XX століття, після катаклізмів Другої світової війни та Голокосту, у час, коли комуністи утверджували владу у Східній Європі.

    6 серпня 1945 року вперше в історії людства застосовано ядерну зброю: американський бомбардувальник скинув атомну бомбу на японське місто Хіросіму. Понад 100 тисяч людей загинули, сотні тисяч отримали поранення та променеву хворобу. Рік по тому журнал The New Yorker присвятив окремий номер репортажу Джона Герсі, який зафіксував, що сталося з шістьома японцями, які вижили під час і після вибуху. У 1985 році Герсі написав новий текст, який став п’ятим розділом книжки: він докладно розповів, як склалася доля шести головних героїв книги.

    Ці репортажі, за одним винятком, написані у 2020–2021 роках. Вони розповідають про Сєверодонецьк до повномасштабного вторгнення Росії. Читач дізнається про те, яким було і чим жило до 2022 року це місто Луганщини, місто на межі Донбасу і Слобожанщини; як воно переходило від ідентичності радянського промислового міста до усвідомлення себе містом у незалежній Україні. Одні репортажі розповідають про людей цього міста, інші – про локації, треті – про важливі для Сєверодонецька події, зокрема 2004-го і 2014 року. Авторка народилася і виросла в Сєверодонецьку, тому в цій книжці балансує між репортажним письмом і суб’єктивним, часом іронічним, поглядом на місто.

    У центрі уваги «Недовершеного минулого» – винятково помітна роль французьких інтелектуалів у європейському культурному та політичному житті після Другої світової війни. Тоні Джадт аналізує найгостріші розколи цієї спільноти: як французькі інтелектуали реагували на обіцянки і зради комунізму, як зберігали відданість радикальним ідеям, зіткнувшись з лицемірством сталінського Радянського Союзу, нових східноєвропейських комуністичних держав і самої Франції. Джадт трактує інтелектуальні дилеми післявоєнних років як історію, яка ще не сягнула свого завершення. Французькі інтелектуали так до кінця і не змирилися з поширеним у ті роки гнітючим відчуттям, яке історик називає «моральною безвідповідальністю». Він наполягає, що її наслідком є недобросовісність і спантеличення, які зашкодили культурному становищу Франції, особливо у новозвільненій Східній Європі, і які досі заважають самим французам стати лицем до лиця з власним неоднозначним минулим.

    «Голоси» – це результат чисельних інтерв’ю і кількарічної роботи над текстами, розпочатої 2020-го в США у розпал пандемії і протестів Black Lives Matter, що поширилися того ж року всіма Сполученими Штатами після того, як білий офіцер поліції зумисно вбив чорного чоловіка на ім’я Джордж Флойд, і які підтримали в багатьох країнах світу.Ми майже не знаємо негативних рис Америки, надто тих, які не зачіпають нас, оскільки маємо білу шкіру. Але ми також погано знаємо і її позитивні риси — рухи за свободу, демократію і визволення, один із яких — рух Black Lives Matter.Герої книжки, розповідаючи власні історії, насправді розгортають перед нами складну історію сьогодення Сполучених Штатів: перед читачем постає Америка, якої ми не знаємо, але якою вона є насправді.«Голоси» – також про те, хто і чому двічі обрав президентом Сполучених Штатів Дональда Трампа, одного з найсуперечливіших політиків сучасності. Від послідовності Трампа та його команди значною мірою залежатиме наша стійкість у війні з росією. Це ще одна причина, чому ця книжка є важливою й актуальною для українських читачів.

    Остання прижиттєва книжка Тоні Джадта «Шале пам'яті» — останні мемуари Тоні Джадта, не схожі на жодні з тих, які ви коли-небудь читали. Написані фактично на смертному одрі, вони є підсумком життєвого досвіду автора, тісно переплетеним з інтелектуальним аналізом минулого. Їжа, потяги та запахи оживають, коли Джадт веде нас із післявоєнного Лондона свого дитинства через Париж, Прагу та вказує на схід до Нью-Йорка, де він знайшов свій дім. Тут юнацька любов до одного лондонського автобусного маршруту переростає в роздуми про громадську цивілізованість і міжвоєнне міське планування. Спогади про паризькі студентські заворушення 1968 року проглядаються крізь різноманітну сексуальну політику Європи. А серія автомобільних подорожей по Америці призводить не тільки до оцінки американської історії, але й до отримання громадянства. Починаючи від захоплення автоперегонами, а завершуючи радикальною політикою й, зрештою, руйнівною хворобою, яка забрала його життя, ця книга стала теплим притулком у темряві його останніх років — справжнім шале пам'яті.

    «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття» Тімоті Снайдер — це нонфікшн про авторитаризм, політику і владу, що пояснює, як народжується тиранія та як їй протистояти. Купуй книгу «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття» на MEGOGO BOOKS — і осмислюй уроки історії без спрощень. Про що книжка? Ця книжка — інтелектуальний посібник із протистояння загрозі, яка насправді ближча, ніж нам видається: тиранії. На прикладах нацистської Німеччини, сталінського СРСР, комуністичних Польщі й Чехословаччини, путінської Росії Тімоті Снайдер розкриває формулу тиранії й механізм її посилення. «Про тиранію» — книжка-застереження, написана за першого президентства Дональда Трампа й доповнена після його спроби, не визнавши поразку, штурмувати Капітолій. Знаючи, як розвивались подальші події, читачі пересвідчаться у влучності прогнозів історика й візьмуть із цієї книжки свої, додаткові уроки. Головні з них — про власну відповідальність кожного з нас за подолання реального зла. Чому варто прочитати цю книжку? Чітка структура — двадцять конкретних уроків. Кожен розділ — це окрема порада, що базується на реальних історичних подіях ХХ століття. Історія без абстракцій. Авторитаризм розглянуто через конкретні приклади — від нацистської Німеччини до сучасної Росії, без спрощень і маніпуляцій. Актуальність для сьогодення. Книга допомагає зрозуміти, як демократичні інституції можуть слабшати, і що може зробити кожна людина, щоб цьому протидіяти. Доступна мова складних тем. Попри глибину аналізу, текст написаний зрозуміло й лаконічно — без зайвої академічності. Замовляй книгу «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття» Тімоті Снайдер на MEGOGO BOOKS.

    Обстріли вокзалу в Краматорську й торговельного центру у Кременчуці, бомбардування центру Чернігова та пологового будинку в Маріуполі, вивезення українських дітей до Росії, утримання цілого села у шкільниму підвалі в Ягідному, переслідування людей і катівні на Херсонщині та Харківщині, окупація ЧАЕС та лікарні на Миколаївщині… Збірка репортажів про ці події, які написали журналісти The Reckoning Project — ініціативи українських і міжнародних медійників, аналітиків та юристів з документування воєнних злочинів — історичний документ першого року великої війни. Голоси свідків і вцілілих, що зазвучали в них, уже зруйнували намір Росії вкотре приховати власні злодіяння і втопити пам’ять про них в океані брехні. Та, попри концентрований біль, тексти цієї збірки перетворюють трагічні спогади на докази, які можуть бути використані у судових процесах. Книжка «Найстрашніші дні мого життя» вказує на шлях до розплати і дає надію на справедливість.

    «Про свободу» Тімоті Снайдера — це нон-фікшн про політику, історію та громадянські права, що допомагає зрозуміти, чому свобода не зводиться до відсутності обмежень. Ця книжка — інтелектуальна подорож крізь ідеї, досвід і відповідальність. Вона поєднує історичну оптику, філософські роздуми та практичні висновки для життя в часи загроз авторитаризму. Купуй книгу «Про свободу» на MEGOGO BOOKS — якщо шукаєш ясну, аргументовану й сучасну розмову про майбутнє демократії, зокрема в контексті України. Про що книжка? Тімоті Снайдера називають «провідним інтерпретатором наших темних часів». Як історик, він дав нам приголомшливі нові інтерпретації політичного колапсу та масових вбивств. Як публічний інтелектуал, він використав ці знання для порад і передбачень, працюючи проти авторитаризму. «Про свободу» — це захоплива інтелектуальна подорож, яку Снайдер пропонує читачам, спираючись на праці філософів і політичних дисидентів, розмови з сучасними мислителями та власний досвід дорослішання в часи американської винятковості. Для Снайдера справжня свобода — це не стільки свобода від, скільки свобода процвітати, йти на ризик заради майбутнього, яке ми вибираємо, працюючи разом. Свобода і є тією цінністю, яка робить можливими всі інші. Чому варто прочитати цю книжку? Сучасна політична філософія простою мовою — без спрощень, але й без академічної сухості. Історичний контекст ХХ–ХХІ століть — як минулі катастрофи пояснюють нинішні виклики. Фокус на громадянські права — свобода як дія, відповідальність і співпраця. Актуальність для України — розуміння свободи в умовах війни, вибору й опору. Авторитетний голос автора Тімоті Снайдера, який поєднує історію, політику й моральну чіткість. Замовляй книгу «Про свободу» Тімоті Снайдера онлайн на MEGOGO BOOKS вже зараз.

    Книга польського репортера та письменника Мірослава Влеклого — жанрово унікальна. З одного боку, автор створив репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу в 1930-х роках Ґарета Джонса — британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий голод в Україні. З іншого боку, ця книга — докладна та драматична біографія Ґарета Джонса, якого за опубліковані тексти про «комуністичний рай» цькували деякі корумповані західні журналісти, а через декілька років він помер за достатньо загадкових обставин.

    У серці Європи посеред ХХ століття нацистський та радянський режими вбили близько 14 мільйонів людей. Криваві землі, місце загибелі всіх жертв, охоплюють простір від Центральної Польщі до Західної Росії: Україну, Білорусь та країни Балтії. Під час зміцнення націонал-соціалізму та сталінізму (1933–1938), спільної німецько-радянської окупації Польщі (1939–1941), а потім німецько-радянської війни (1941–1945) на цей регіон зійшло масове насилля у небачених в історії масштабах. Жертвами його стали головно євреї, українці, поляки, білоруси, народи країн Балтії. Дослідження авторитетного американського історика Тімоті Снайдера узагальнює найтрагічніші сторінки в історії Східної Європи ХХ століття.«Криваві землі» деконструюють природу споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та фашистської Росії. Книжка створює масштабну реконструкцію не тільки трагедії Голокосту, а й злочинів сталінського режиму, зокрема на території України, починаючи з 1933 року.«Криваві землі» – важлива праця для розуміння історії України як простору, де зіштовхнулися два тоталітарні режими. Тімоті Снайдер послідовно показує, як обидві системи діяли за схожими принципами: через знецінення життя, знищення гідності та стирання пам’яті.

    Книжку-репортаж «Ти наче камінь їла» присвячено війні в Боснії і Герцеговині 1992–1995 років. Войцех Тохман оповідає про повоєнний час, коли група науковців на чолі з доктором Евою шукає масові поховання мусульман, убитих під час «етнічних чисток». Рідні загиблих їздять за експедицією, маючи надію в якомусь із численних могильників знайти останки сина, чоловіка, брата, батька… – і пригадують, переповідають, наче щодня заново переживаючи свої трагедії. Репортаж як жанр не передбачає метафоричного письма й гучних слів, він визнає лише факти. Тому в Тохмана лунають тільки голоси очевидців. Лячно й моторошно переходити від розділу до розділу, кожен наступний рядок містить несамовите передчуття жаху, острах ступити на заміноване поле, перечепитися за тіло чи кістки, які ще не розпізнала доктор Ева.

    «Шлях до несвободи» – одна із найважливіших для українського читача книг Тімоті Снайдера, бо вона про нас, про історію, свідками й учасниками якої ми є тут і тепер. Це книжка про події, політичні фігури та глобальні ідеї, які приховані за цими подіями. Тімоті Снайдер аналізує складні та драматичні трансформації в Росії, Україні, Європі та США від 2011 до 2016 року. Серед головних подій – російські протести на Болотній площі в Москві, Революція Гідності в Україні, анексія Криму та вторгнення Росії на Донбас, криза біженців, Брекзит і перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США. Тімоті Снайдер не лише ставить питання про те, чому ж ідея «кінця історії» була помилковою. Він доводить, як закладена в «кінець історії» неуникність, або ж, іншими словами, думка про те, що «ідеї не мають значення», могла докластися до створення сучасного політичного клімату.