Іфейон Jessie - відносно новий сорт на ринку квітів, але вже встиг завоювати собі неабияку популярність, що власне й зрозуміло, адже весняний сад так красиво та ніжно виглядає на фоні синіх квіточок, а коли вони ще й мають насичений аромат - то уважайте, зірвали джекпот. Зіркоподібні квіти цього красеня мають глибокий, холодний синій відтінок, що рідко трапляється серед весняних дрібноцибулинних. Завдяки цьому він чудово виглядає як в одиничних посадках, так і в поєднанні з білими сортами, формуючи приємний контраст. Рослина невисока, компактна (до 15-20 см заввишки), з лінійним зеленим листям, яке з’являється щойно зійде перший сніг. Цвіте цей красень з середини березня до кінця квітня, витримує короткі весняні приморозки та не боїться перепадів температур. До речі, що важливо, його можна вирощувати як на клумбах, так і в горщиках в кімнатних умовах або навіть під плодовими деревами. Головна перевага цього сорту — його насичений і стабільний колір. Якщо інші блакитні іфейони іноді вигорають на сонці, то цей зберігає інтенсивність навіть у ясну погоду, що дуже важливо для справді витонченого весняного саду. Ідеальні умови для вирощування: іфейон - це відносно нова рослина, що тільки-но набуває популярності. Тож якщо хочете у своєму весняному саду чогось незвичного, цікаво та ароматного, не бійтеся експериментувати та сміливо беріться за посадку іфейону, бо він виглядає напрочуд елегантно, а ще й до всього - невибагливий у догляді. Для посадки варто обирати сонячні або злегка затінені місця, захищені від сильного вітру. Іфейон краще розвивається на легких, пухких, добре дренованих ґрунтах. Якщо ваш ґрунт важкий — обов’язково додайте пісок або трохи компосту. Цибулини висаджують восени, з вересня по жовтень, на глибину орієнтовно 5 см, залишаючи між ними 10 см відстані для розвитку. Важливо — не висаджуйте іфейон надто глибоко або в низинах, де може застоюватися вода: це головна причина загнивання. У період росту та цвітіння (березень-квітень) рослині потрібен регулярний полив, особливо у суху весну. Проте між поливами ґрунт має трохи підсихати. Підживлення варто проводити до трьох разів — наприкінці зими та навесні — використовуючи комплексні добрива для цибулинних або мінеральні суміші зі зниженим вмістом азоту. Після завершення цвітіння, коли листя почне жовтіти, полив поступово зменшують, а потім припиняють. Якщо ви вирощуєте іфейон у регіоні з морозною зимою, посадки краще вкрити шаром торфу, мульчі або опалого листя. Пересаджують рослину приблизно раз на 3 роки — після повного завершення вегетації.