Стати партнером
Мобільний застосунок
Допомога
UA
Профіль
Вішлісти
Всі акції
Відкрити картку
Супер кешбек
Великдень
Техніка
Жінкам
Чоловікам
Субсидій
Новинки
Взуття
Потрібнички
Дітям
Дім
Наше
Білизна
Аксесуари
Спорт
Краса
Premium
triangle
Знайдено 35 товарів
Приналежність
Вид
Колір
Бренд
Ціна
від
до
Аудиторія
Країна бренду
Країна виробництва
¯\_(ツ)_/¯
У вас немає обраних фільтрів

Доломітове борошно

кокосове борошнокісткове борошногречане борошноцільнозернове борошнорибне борошнобезглютенове борошнокукурудзяне борошновівсяне борошноамарантове борошно
Вид
кешбек від 1 ₴
від 30 ₴/2 тиж
-25%

Натуральний розкислювач ґрунту; • Допомагає у боротьбі зі шкідливими організмами та гниллю; • збагачує ґрунт такими компонентами як кальцій та магній; • Позитивно впливає на врожайність; При рН менше значення 4,5 (кисла) - 50 кг на 1 сотку. При рН 4,5-5,2 (середньокисла) - 45 кг на 1 сотку. При рН 5,2 - 5,7 - 35-40 кг на сотку
кешбек від 2 ₴
від 74 ₴/2 тиж
-25%

Доломітове борошно - натуральне добриво для підвищення родючостіі нормалізації кислотності грунту. Склад: вапнякове борошно Застосування: використовується протягом сезону для збагачення грунту кальцієм і магнієм. Cприяє кращому засвоєнню інших макро- і мікроелементів унаслідок зниження кислотності. Стимулює розвиток кореневої системи і процес фотосинтезу Опис: доломітове борошно - натуральне добриво для підвищення родючостіі нормалізації кислотності грунту. Склад: вапнякове борошно Застосування: використовується протягом сезону для збагачення грунту кальцієм і магнієм. Cприяє кращому засвоєнню інших макро- і мікроелементів унаслідок зниження кислотності. Стимулює розвиток кореневої системи і процес фотосинтезу Розмір упаковки: см Категорія: ЦІНА+ЯКІСТЬ Країна виробник: Україна
кешбек від 1 ₴
від 43 ₴/2 тиж
-25%

Цибуля Red Baron — це середньоранній сорт червоної цибулі, який відзначається високою врожайністю та незвичайно привабливим виглядом. Висота рослини становить 30-35 см, а вегетаційний період триває від 80 до 110 днів, що дозволяє цьому сорту досягати зрілості, не втрачаючи своїх якостей. Цибулини Red Baron мають округлу форму та красиве темно-фіолетове забарвлення як зовні, так і всередині. Їх середня вага коливається від 50 до 120 г, що робить цей сорт ідеальним для вирощування у великих кількостях. М'якоть цибулі надзвичайно ніжна, соковита та хрустка, без гіркоти, що робить її відмінним вибором для салатів і свіжих страв. Що робить Red Baron особливо привабливим, так це його смак, який є досить делікатним, але й виразно гострим, ідеальним для приготування не тільки салатів, але й для консервування. Ще однією важливою рисою цього сорту є те, що він не забарвлює інші інгредієнти в страві у червоний колір, що робить його ще більш універсальним у кулінарії. Цей сорт також володіє відмінною щільністю цибулин, що дозволяє зберігати їх протягом тривалого часу, не втрачаючи товарного вигляду. Red Baron — це надійний і стійкий до багатьох хвороб сорт. Він не схильний до фузаріозу, кореневої гнилі чи переноспорозу, що забезпечує йому здоровий ріст і високу стійкість навіть в несприятливих умовах. Цибуля цього сорту дає відмінний урожай, що підтверджують аграрії по всій Україні. Просимо врахувати той факт, що під час транспортування цибулі-сіянки можливе проростання або псування невеликої частини цибулин - приблизно 10-20%. Також звертаємо вашу увагу, що зовнішній вигляд придбаного посадкового матеріалу та вирощеної рослини може трішки відрізнятися від зображення, представленого на фото на сайті. Для отримання детальнішої інформації рекомендуємо ознайомитися з договором публічної оферти. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
кешбек від 1 ₴
від 42 ₴/2 тиж
-30%

Цибуля сіянка Rosanna 10-21 (Rosanna Rose) — унікальна озима цибуля рожевого кольору з напрочуд солодким смаком. Її можна вживати навіть у сирому вигляді, як яблуко. Сорт формує округлі щільні цибулини середнього розміру з гарною рожевою лускою та м’якою, соковитою м’якоттю. Завдяки своєму вигляду і смаковим якостям цибуля чудово підходить для салатів, бутербродів, консервування й запікання. Цей сорт вирощується озимим способом: посадку сівка проводять восени, а вже у квітні можна збирати зелене перо. У червні дозріває ріпка — щільна, з приємним ароматом. Урожайність висока: із 500 г сівка можна зібрати понад 20 кг продукції. Добре пристосовується до різних типів ґрунтів, але надає перевагу родючим, легким суглинкам із хорошим дренажем. Невибагливість у догляді, мінімальна потреба в поливі та стійкість до стресів роблять її зручною для вирощування як у великому, так і в приватному господарстві. Сорт демонструє гарну стійкість до хвороб і не стрілкується навіть після зими. Завдяки щільній шийці та добре висушеній лусці, цибулини довго зберігаються — до весни, не втрачаючи смакових якостей. Сорт толерантний до основних патогенів, зокрема шийкової гнилі та бактеріозів. Просимо врахувати той факт, що під час транспортування цибулі-сіянки можливе проростання або псування невеликої частини цибулин - приблизно 10-20%. Також звертаємо вашу увагу, що зовнішній вигляд придбаного посадкового матеріалу та вирощеної рослини може трішки відрізнятися від зображення, представленого на фото на сайті. Для отримання детальнішої інформації рекомендуємо ознайомитися з договором публічної оферти. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
кешбек від 1 ₴
від 33 ₴/2 тиж
-37%

Цибуля сіянка Штутгартер Різен (Stuttgarter Riesen 10-21) — один із найпопулярніших і перевірених часом сортів середньостиглої ріпчастої цибулі. Вона відзначається високою врожайністю, стабільним розвитком і відмінними смаковими якостями. Цибулини великі, щільні, масою від 100 до 150 г, але при дотриманні агротехніки можна отримати навіть гігантів до 250 г! Їх форма округло-плоска, шкірка жовто-коричнева, блискуча, а м’якуш — білий, соковитий і півгострий на смак. Аромат насичений, традиційний, ідеально підходить як для сирого вживання, так і для кулінарної обробки. Особливість цього сорту — його універсальність у посадці. Він чудово підходить як для осінньої, так і для весняної висадки. При осінній посадці (жовтень–листопад) урожай можна збирати вже в травні — це дає можливість звільнити грядки для інших культур. Весняна посадка (березень–квітень) також дуже вдала, урожай дозріває до кінця червня — початку липня. Цей сорт однаково добре росте і в центральних, і в північних регіонах України, не вимагає особливого догляду, але відгукується на підживлення органікою та розпушення. Штутгартер Різен демонструє високу стійкість до основних хвороб цибулі, таких як борошниста роса, фузаріоз і шийкова гниль. Щільні луски забезпечують відмінну лежкість — навіть при тривалому зберіганні до 6–7 місяців цибулини не втрачають смакових якостей та залишаються щільними. Просимо врахувати той факт, що під час транспортування цибулі-сіянки можливе проростання або псування невеликої частини цибулин - приблизно 10-20%. Також звертаємо вашу увагу, що зовнішній вигляд придбаного посадкового матеріалу та вирощеної рослини може трішки відрізнятися від зображення, представленого на фото на сайті. Для отримання детальнішої інформації рекомендуємо ознайомитися з договором публічної оферти. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
кешбек від 4 ₴
від 103 ₴/2 тиж
-25%

Мікс цибулі 3 сорти — це ідеальне рішення, коли ви хочете посадити одразу ж декілька яскравих сортів на своїй грядці, кожен з яких використовувався в конкретних цілях. До прикладу, біла цибуля - ідеальне рішення для свіжого споживання, а рожева прекрасно виглядає у стравах - як свіжих, так і тих, що пройшли термічну обробку. А ось жовта - це класика, що прекрасно зберігається на зиму та при цьому зберігає гострий смак та насичений аромат. До складу такого набору входять такі сорти (по 500 г кожен): біла цибуля Гледстоун, що формує рівні, округлі білі головки з м’яким, ніжним смаком. Ідеально підходить для салатів і страв, де потрібна цибуля без різкої гостроти. Зберігається до зими, добре переносить транспортування; рожевий сорт Росанна, що доповнює мікс приємним рожевим відтінком та напівсолодким смаком. Цибулини щільні, середнього розміру, добре зберігаються й додають кольору як на грядці, так і в стравах; а ось жовтий сорт може бути один із цих класичних та популярних: Штутгартер Різен, Бірнформінг чи Стурон - який би з них вам не потрапив, розчарованим ви точно не залишитесь, адже це саме ті сорти, що так полюбилися нашим клієнтам і дарують справді насичений смак та аромат, та ще й при всьому - мають відмінну лежкість. Що особливо важливо, весь посадковий матеріал проходить детальну перевірку перед відправкою, а тому пустих чи неякісних цибулин ви точно не отримаєте! Тут підібрані сорти, які ідеально підходять для посадки на зиму та формують справді великий та здоровий врожай. Сорти не схильні до стрілкування та борошнистої роси - вони гарно переносять навіть тимчасові заморозки та формують округлі й великі головки цибулин. Просимо врахувати той факт, що під час транспортування цибулі-сіянки можливе проростання або псування невеликої частини цибулин - приблизно 10-20%. Також звертаємо вашу увагу, що зовнішній вигляд придбаного посадкового матеріалу та вирощеної рослини може трішки відрізнятися від зображення, представленого на фото на сайті. Для отримання детальнішої інформації рекомендуємо ознайомитися з договором публічної оферти. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
-25%

Кальцієва селітра (Ca(NO₃)₂, нітрат кальцію) – це універсальне азотно-кальцієве водорозчинне добриво, яке ефективно забезпечує рослини двома життєво важливими елементами: Кальцій (Ca) – основний будівельний компонент клітинних стінок, зміцнює рослини, захищає від хвороб, стимулює ріст кореневої системи та покращує якість плодів. Азот (N) у нітратній формі – швидко засвоюється, стимулює розвиток зеленої маси, підвищує врожайність і покращує процес фотосинтезу. Кальцієва селітра – єдине мінеральне добриво, що містить кальцій у водорозчинній формі, тому її особливо рекомендують для культур, чутливих до дефіциту цього елемента. Призначення та основні переваги Міцність клітинних стінок – кальцій зміцнює структуру рослини, запобігає ламкості стебел і листя. Профілактика хвороб – знижує ризик розвитку гнилі, вершинної гнилі у томатів, плямистостей, парші. Забезпечує стабільне плодоношення – кальцій необхідний для нормального розвитку плодів, запобігає їх розтріскуванню та передчасному опаданню. Підвищує якість та зберігання урожаю – плоди стають щільнішими, довше зберігають товарний вигляд після збору. Зменшує кислотність ґрунту – особливо ефективне на кислих ґрунтах. Покращує засвоєння інших добрив – кальцій активує ферменти, що допомагають засвоювати фосфор, калій, магній. Зменшує стрес у рослин – допомагає витримувати посуху, температурні коливання, механічні пошкодження. Дефіцит кальцію в рослинах: як розпізнати? Симптоми нестачі кальцію: Скручування молодого листя, пожовтіння або побіління країв. Вершинна гниль томатів, перцю, баклажанів – зявляються темні вдавлені плями. Чорна плямистість яблук – характерне загнивання серцевини плоду. Розтріскування плодів та погане їх дозрівання. Слабка коренева система – уповільнення росту рослин. Рішення: регулярне внесення кальцієвої селітри через полив або позакореневе підживлення! Способи застосування та норми внесення Основне внесення у ґрунт Спосіб: рівномірно розподілити гранули перед посадкою або перекопуванням. Норма внесення: 100-200 кг/га або 10-20 г/м² для садово-городніх культур. Період: ранньою весною або перед посівом. Кореневе підживлення (полив) Розчин: 10-20 г на 10 л води (0,1-0,2% розчин). Норма: 3-5 л розчину під кожен кущ або 5-10 л/м² у відкритому ґрунті. Частота: 1 раз на 10-14 днів у період активного росту. Позакореневе підживлення (обприскування листя) Розчин: 5-10 г на 10 л води (0,05-0,1% розчин). Норма: 1-2 л розчину на 10 м². Частота: 1 раз на 7-10 днів, особливо при ознаках дефіциту кальцію. Час обприскування: рано вранці або ввечері, щоб уникнути опіків. Використання в гідропоніці Дозування: 800-1200 мг/л у складі живильного розчину. Оптимальна концентрація: підтримувати рівень кальцію 80-150 мг/л у розчині. Сумісність із добривами Добре поєднується з: Азотними добривами (аміачна селітра, сечовина). Калійними добривами (K₂SO₄, KNO₃). Фосфорними добривами (суперфосфат). Не рекомендується змішувати з: Сульфатами (MgSO₄, K₂SO₄) – утворюється осад, який знижує ефективність добрива. Вапном, доломітовим борошном – кальцій у нейтральному ґрунті зв’язується та стає недоступним для рослин. Фізико-хімічні властивості Формула: Ca(NO₃)₂ Вміст кальцію (Ca): 18-20% Вміст азоту (N): 15-17% Форма: гранули або порошок Розчинність: 100% у воді Фасування: 500г Замовляйте кальцієву селітру для міцного врожаю та здорових рослин вже сьогодні!
кешбек від 2 ₴
від 69 ₴/2 тиж
-25%

Мікс цибулі Солянка — якщо ви не хочете обмежуватись одним смаком чи кольором, то цей мікс справжня знахідка для вас. До складу входить кілька сортів цибулі — жовта, рожева, біла, фіолетова, і, можливо, навіть щось незвичайне на кшталт слонової. Кожен сорт має свої особливості, але всі вони гармонійно доповнюють одне одного — солянка справді вдається смачною. Розмір цибулин середній або крупний, з міцною лускою й гарною транспортабельністю. Урожайність також приємно дивує: більшість сортів дає стабільно гарні врожаї, з дружним достиганням і щільною структурою цибулин. А ще це хороший варіант для економного посадкового матеріалу — 1 кг достатньо для ділянки середнього розміру. Мікс підходить як для весняної, так і для осінньої посадки. Усі сорти відібрані так, щоб добре себе почували в кліматичних умовах України — незалежно від регіону. Вони не вибагливі до ґрунтів, легко переносять нестачу вологи або навпаки — надлишок дощів у середині літа. Такий мікс зручно купувати на пробу або для тих, хто готує багато й різноманітно. Жовта цибуля — для тушкування, рожева — для запікання, біла — для салатів, синя — для пікантного аромату у стравах. Сорти в цьому наборі мають хорошу стійкість до основних хвороб цибулі — бактеріальних і грибкових. Особливо це стосується гнилей і фузаріозу, які часто вражають насадження в дощові роки. Завдяки природному імунітету та щільній структурі цибулин, цей мікс добре зберігається навіть без спеціального оброблення, а також підходить для тривалого зберігання до весни. Просимо врахувати той факт, що під час транспортування цибулі-сіянки можливе проростання або псування невеликої частини цибулин - приблизно 10-20%. Також звертаємо вашу увагу, що зовнішній вигляд придбаного посадкового матеріалу та вирощеної рослини може трішки відрізнятися від зображення, представленого на фото на сайті. Для отримання детальнішої інформації рекомендуємо ознайомитися з договором публічної оферти. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
кешбек від 1 ₴
від 39 ₴/2 тиж
-30%

Цибуля Гледстоун — це високоврожайний сорт нідерландської селекції універсального використання. Цибулини мають гарну округлу форму, що робить їх легкими для збору, транспортування та зберігання. Їхня шкірка біла, знімається без зусиль, а самі цибулини мають щільну їстівну луску приємного білого забарвлення та злегка гострого смаку. Цей сорт містить близько 10% сухої речовини, що включає вітаміни, ефірні олії та корисні елементи, що робить його цінним не тільки для кулінарії, а й для здоров'я. Цибуля Гледстоун є незамінним овочем у багатьох кухнях світу, а її висадка забезпечить стабільний урожай за різних агротехнічних умов. Сорт добре адаптується до різних типів ґрунтів і кліматичних умов, що робить його популярним серед аграріїв. В Україні зазвичай цей сорт висаджують навесні, залежно від бажаного часу збирання врожаю. Середня вага цибулин становить від 100 до 300 г, а врожайність з гектара може досягати 20-40 тонн. Цибуля Гледстоун відзначається високою стійкістю до фузаріозної гнилі, що дозволяє зменшити втрати від хвороб. Висаджують її на сонячних ділянках, що сприяє доброму розвитку рослин. Просимо врахувати той факт, що під час транспортування цибулі-сіянки можливе проростання або псування невеликої частини цибулин - приблизно 10-20%. Також звертаємо вашу увагу, що зовнішній вигляд придбаного посадкового матеріалу та вирощеної рослини може трішки відрізнятися від зображення, представленого на фото на сайті. Для отримання детальнішої інформації рекомендуємо ознайомитися з договором публічної оферти. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
кешбек від 1 ₴
від 42 ₴/2 тиж
-25%

Цибуля Centurion (Центуріон) — це ранній сорт, який належить до цибулин із жовто-коричневим лушпинням і є одним із флагманських сортів компанії Bejo Zaden. Сорт став популярним та перевіреним у багатьох регіонах України, завдяки своїй відмінній якості та характеристикам. Цибулини мають прекрасний золотистий колір шкірки і твердий, хрусткий м'якуш з ніжним ароматом. Це сильний гібрид, що дає багатий урожай, який швидко дозріває, що особливо важливо для нашого клімату, де раннє дозрівання сприяє збереженню високої якості продукту. Цибулини цього сорту мають гарну округлу форму і відрізняються високою щільністю, що робить їх зручними для транспортування та зберігання. Вага однієї цибулини може варіюватися в межах 50-150 г. З одного кілограма сіянки цього сорту можна отримати до 40 кг врожаю. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
кешбек від 2 ₴
від 70 ₴/2 тиж
-25%

Цибуля Гледстоун — це високоврожайний сорт нідерландської селекції універсального використання. Цибулини мають гарну округлу форму, що робить їх легкими для збору, транспортування та зберігання. Їхня шкірка біла, знімається без зусиль, а самі цибулини мають щільну їстівну луску приємного білого забарвлення та злегка гострого смаку. Цей сорт містить близько 10% сухої речовини, що включає вітаміни, ефірні олії та корисні елементи, що робить його цінним не тільки для кулінарії, а й для здоров'я. Цибуля Гледстоун є незамінним овочем у багатьох кухнях світу, а її висадка забезпечить стабільний урожай за різних агротехнічних умов. Сорт добре адаптується до різних типів ґрунтів і кліматичних умов, що робить його популярним серед аграріїв. В Україні зазвичай цей сорт висаджують навесні, залежно від бажаного часу збирання врожаю. Середня вага цибулин становить від 100 до 300 г, а врожайність з гектара може досягати 20-40 тонн. Цибуля Гледстоун відзначається високою стійкістю до фузаріозної гнилі, що дозволяє зменшити втрати від хвороб. Висаджують її на сонячних ділянках, що сприяє доброму розвитку рослин. Просимо врахувати той факт, що під час транспортування цибулі-сіянки можливе проростання або псування невеликої частини цибулин - приблизно 10-20%. Також звертаємо вашу увагу, що зовнішній вигляд придбаного посадкового матеріалу та вирощеної рослини може трішки відрізнятися від зображення, представленого на фото на сайті. Для отримання детальнішої інформації рекомендуємо ознайомитися з договором публічної оферти. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
кешбек від 1 ₴
від 40 ₴/2 тиж
-25%

Цибуля Сеттон — це універсальний сорт, виведений голландськими селекціонерами, який здобув популярність завдяки своїм високим агрономічним якостям та легкості у вирощуванні. Сорт ідеально підходить як для великих фермерських господарств, так і для дачних ділянок, оскільки він не потребує складного догляду і добре адаптується до різних умов. Сорт Сеттон має невибагливі вимоги до ґрунтів і вирізняється дружнім дозріванням. Висота рослин досягає 50 см, а соковите перо має приємний слабо-гострий смак, що робить його ідеальним для використання в свіжих салатах та інших стравах. Цей сорт можна використовувати не тільки для вирощування плоду, а й для зеленої цибулі, а також для всіх видів переробки, зокрема для зимового зберігання. Цибулини мають округлу форму, покриту щільним лушпинням золотисто-коричневого кольору, і важать від 150 до 170 г. М'якуш соковитий, з помірно-гострим смаком і приємним пряним ароматом. Врожайність Сеттону висока, до 600-800 кг з сотки, в залежності від умов вирощування. Хоча цей сорт і має пізній строк дозрівання, проблему можна легко вирішити. Якщо посадити цибулю сіянкою на зиму, то вже з приходом тепла рослина активно починає рости, і вже у квітні можна збирати перший урожай зелені. Цей сорт має відмінну лежкість і може зберігатися до 7-8 місяців, що робить його ідеальним для зимового зберігання. Просимо врахувати той факт, що під час транспортування цибулі-сіянки можливе проростання або псування невеликої частини цибулин - приблизно 10-20%. Також звертаємо вашу увагу, що зовнішній вигляд придбаного посадкового матеріалу та вирощеної рослини може трішки відрізнятися від зображення, представленого на фото на сайті. Для отримання детальнішої інформації рекомендуємо ознайомитися з договором публічної оферти. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
кешбек від 2 ₴
від 72 ₴/2 тиж
-25%

Цибуля Бірнформіг (Birnformige / Bamberger) — це німецький сорт, який з'явився на європейському ринку ще в 2000 році і здобув популярність завдяки своїм високим якостям для посадки сіянкою. Відмінною рисою цього сорту є його невибагливість до умов вирощування, а також стійкість до хвороб і шкідників, що робить його ідеальним вибором для домашніх господарств і фермерських угідь. Цибулини Бірнформіг мають витягнуту або грушоподібну форму, покриту світло-коричневим лушпинням. Їхня середня маса складає 80-100 г, що робить сорт ідеальним для використання як в свіжих салатах, так і для кулінарного перероблення. М'якуш має білий колір і слабо гострий, солодкуватий смак, що додає особливого смаку стравам. Перо цибулі може досягати 40-50 см в довжину. На початку літа цибулини дозрівають повністю, і їх можна використовувати як для свіжого вживання, так і для зимового зберігання. Особливістю цього сорту є те, що всі цибулини виростають одного розміру, що робить їх ще більш привабливими для продажу або домашнього використання. Просимо врахувати той факт, що під час транспортування цибулі-сіянки можливе проростання або псування невеликої частини цибулин - приблизно 10-20%. Також звертаємо вашу увагу, що зовнішній вигляд придбаного посадкового матеріалу та вирощеної рослини може трішки відрізнятися від зображення, представленого на фото на сайті. Для отримання детальнішої інформації рекомендуємо ознайомитися з договором публічної оферти. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
-25%

Опис: природне дрібнозернисте добриво для сільськогосподарського використання. Переваги та характеристики Покращує структуру ґрунту та його родючість Зменшує кислотність ґрунту Збагачує ґрунт магнієм та кальцієм Сприяє росту та розвитку рослин Опис: природне дрібнозернисте добриво для сільськогосподарського використання. Переваги та характеристики Покращує структуру ґрунту та його родючість Зменшує кислотність ґрунту Збагачує ґрунт магнієм та кальцієм Сприяє росту та розвитку рослин Виробник: Україна
-31%

ВАПНЯКОВЕ БОРОШНО (ДОЛОМІТОВЕ) З МІКРОЕЛЕМЕНТАМИ ДЛЯ РОЗКИСЛЕННЯ ГРУНТУ. Джерело кальцію CaCo3-Mg Co3-88% Доломітове борошно - натуральне добриво для підвищення родючості і нормалізації кислотності грунту. Використовується протягом сезону для збагачення грунту кальцієм і магнієм. Сприяє кращому засвоєнню інших макро- і мікроелементів унаслідок зниження кислотності. Стимулює розвиток кореневої системи рослин. - Робить позитивний вплив на врожайність. - Активізує живлення рослин. - Стимулює стійкість рослин до хвороб. - Підвищує стійкість газону до вигорання, вимокання та витоптування. - Знижує шкідливий вплив слимаків і комах. - Покращує фізико-хімічні та біологічні властивості грунту. - Підсилює ефективність інших добрив внаслідок нормалізації рН. - Сприяє зменшенню кількості бур'янів і моху. - Звільняє грунт від радіонуклідів. Застосовується в якості мінеральної добавки для відгодівлі птиці та худоби. Рекомендація: Норма внесення доломітового борошна в залежності від грунту: грунт кислий: 5 кг доломітового борошна на 10 м2. Середньокислий: 4-4.5 кг на 10 м2. Слабокислий: 3-3.5 кг на 10 м2.
кешбек від 2 ₴
від 72 ₴/2 тиж
-25%

Цибуля Red Baron — це середньоранній сорт червоної цибулі, який відзначається високою врожайністю та незвичайно привабливим виглядом. Висота рослини становить 30-35 см, а вегетаційний період триває від 80 до 110 днів, що дозволяє цьому сорту досягати зрілості, не втрачаючи своїх якостей. Цибулини Red Baron мають округлу форму та красиве темно-фіолетове забарвлення як зовні, так і всередині. Їх середня вага коливається від 50 до 120 г, що робить цей сорт ідеальним для вирощування у великих кількостях. М'якоть цибулі надзвичайно ніжна, соковита та хрустка, без гіркоти, що робить її відмінним вибором для салатів і свіжих страв. Що робить Red Baron особливо привабливим, так це його смак, який є досить делікатним, але й виразно гострим, ідеальним для приготування не тільки салатів, але й для консервування. Ще однією важливою рисою цього сорту є те, що він не забарвлює інші інгредієнти в страві у червоний колір, що робить його ще більш універсальним у кулінарії. Цей сорт також володіє відмінною щільністю цибулин, що дозволяє зберігати їх протягом тривалого часу, не втрачаючи товарного вигляду. Red Baron — це надійний і стійкий до багатьох хвороб сорт. Він не схильний до фузаріозу, кореневої гнилі чи переноспорозу, що забезпечує йому здоровий ріст і високу стійкість навіть в несприятливих умовах. Цибуля цього сорту дає відмінний урожай, що підтверджують аграрії по всій Україні. Просимо врахувати той факт, що під час транспортування цибулі-сіянки можливе проростання або псування невеликої частини цибулин - приблизно 10-20%. Також звертаємо вашу увагу, що зовнішній вигляд придбаного посадкового матеріалу та вирощеної рослини може трішки відрізнятися від зображення, представленого на фото на сайті. Для отримання детальнішої інформації рекомендуємо ознайомитися з договором публічної оферти. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
-26%

Мінеральна кормова добавка природного походження для всіх видів сільськогосподарських тварин та птиці. Багате джерело кальцію та магнію для зміцнення кісток, зубів та підтримки здорового обміну речовин. Призначення: Добавка призначена для збалансування раціону за кальцієм та магнієм у: Птиці: курей-несушек (для міцності шкаралупи), бройлерів, качок, гусей. Сільськогосподарських тварин: свиней, ВРХ, овець, кіз. Домашніх тварин: кролів, нутрій. Переваги: Природне джерело мінералів: Містить оптимальне співвідношення кальцію та магнію. Міцність кісток та шкаралупи: Запобігає розвитку рахіту, остеомаляції та покращує якість яєчної шкаралупи. Підтримка продуктивності: Сприяє нормальному розвитку молодняку та підтримує здоров'я дорослих тварин. Регулювання кислотності: Допомагає підтримувати оптимальний рН шлунку. Спосіб застосування: Додавати до основного корму у рекомендованих виробником кількостях. Типові норми введення: Для птиці: 1.5-2.5% від маси корму Для свиней: 0.5-1.5% від маси корму Для ВРХ: 1-2% від маси корму Також Доломітове борошно — це ефективне та безпечне засоб для поліпшення родючості ґрунтів, який дозволяє створити оптимальні умови для росту та розвитку культурних рослин. Це екологічне мінеральне добриво для розкислення ґрунтів та збагачення їх кальцієм і магнієм. Особливо ефективне на кислих та сильнокислих ґрунтах. Це подрібнений до стану борошна доломіт – природна карбонатна порода, що складається з карбонату кальцію (CaCO₃) та карбонату магнію (MgCO₃). Склад та властивості: Карбонат кальцію (CaCO₃): 50-55% Карбонат магнію (MgCO₃): 40-45% Мікроелементи: залізо, цинк, мідь, марганець Діюча речовина: нейтралізуюча здатність - 85-95% Основні функції: Раскислення ґрунту: Підвищує pH кислих ґрунтів до оптимального рівня Живлення рослин: Постачає доступний кальцій та магній Покращення структури: Сприяє утворенню ґрунтових агрегатів Активізація мікрофлори: Створює сприятливі умови для корисних ґрунтових мікроорганізмів Переваги використання: Екологічність: Безпечне для навколишнього середовища Тривалість дії: Ефект зберігається 2-3 роки Універсальність: Підходить для більшості сільськогосподарських культур Доступність: Невисока вартість та простота застосування Норми внесення: Сильнокислі ґрунти (pH < 4,5): 500-600 г/м² Середньокислі (pH 4,5-5,2): 450-500 г/м² Слабкокислі (pH 5,2-5,7): 350-450 г/м² Профілактика: 150-200 г/м² кожні 2-3 роки Способи застосування: Основне внесення: Рівномірне розсіювання з подальшою закопівкою Місцеве внесення: Додавання в посадкові ями та рядки Підживлення: Легке обпилення ґрунту навколо рослин Культури, що позитивно реагують: Овочеві: капуста, буряк, морква, цибуля, часник Плодові: яблуня, груша, слива, вишня Ягідні: смородина, аґрус, малина Зернові: пшениця, ячмінь, кукурудза Бобові: горох, соя, квасоля Обмеження та особливості: Не рекомендується для культур, які люблять кислі ґрунти (рододендрони, чорниця, лохина) Найкраще вносити восени або за 2-3 тижні до посіву. Доломітове борошно пригнічує ґрунтові інфекції: килу капусти, паршу. Вона активізує діяльність корисних мікроорганізмів і кільчастих черв'яків, які допомагають оздоровити ґрунт. При регулярному використанні доломітового борошна на овочевій грядці та в саду подовжується цвітіння огірків, кабачків, патисонів, шніт-цибулі, плодових дерев. Рослини стають міцними і яскраво-зеленими, оскільки магній, що входить до її складу, сприяє правильному протіканню процесу фотосинтезу. Борошно тонкого помелу руйнує хітинові панцирі садових і городніх шкідників (наприклад, дротяника – личинки жука-щелкуна). Восени при перекопуванні борошно заглиблюють у ґрунт, а влітку ним запилюють листя і стебла рослин. Завдяки цьому безпечному для людини засобу гинуть кліщі, жуки, мухи, метелики. Не можна вносити разом із сульфатом амонію, аміачною селітрою, сечовиною, суперфосфатом, гноєм і компостом, оскільки таке поєднання добрив може викликати хімічну реакцію, яка призведе до втрати корисних властивостей підживлення. Тому рекомендується спочатку застосовувати на ділянці борошно, а через деякий час – мінеральні добрива. Доломітове борошно можна закладати в ґрунт протягом усього року (навіть взимку), воно не обпалює коріння і листя рослин. Колір: Від білого і молочно-білого до світло-бежевого або сіруватого відтінку. Умови зберігання: Зберігати в сухому, добре провітрюваному приміщенні, у закритій тарі. Захищати від вологи. Фасування: Мішки по 5 кг.
кешбек від 2 ₴
-47%

"Вимірювач ґрунту 3 в 1 з мідним щупом.Пристрій призначений для визначення 3 основних параметрів стану ґрунту: вологості, інтенсивності сонячного світла, а також найскладнішого для вимірювання параметра - рівня кислотності ґрунту.Перемикач ""MOIST - вологість"" ,""LIGHT - освітленість"" та ""PH - кислотність"" знаходиться на лицевій стороні приладу. Сам стержень приладу повинен бути чистим, не окисленим, і забезпечувати надійний контакт із землею, для кращого очищення рекомендується потерти наждачним папером-нульовкою. Пристрій працює автономно, не потребує елементів живлення.Рівень рHНормальна кислотність ґрунту для більшості рослин близько 7 pН, тобто якщо прилад показує від 6 до 8, то хвилюватися не варто, у ґрунту нормальна кислотність. Якщо прилад показує ph 5 або 4, це свідчить про підвищену кислотність ґрунту, а від цього багато рослин страждають.Підвищена кислотність не дозволяє рослинам засвоювати багато необхідних елементів, а ми продовжуємо їх підгодовувати добривами, які дають кислу реакцію і рослині тільки гірше, при підвищеній кислотності потрібно застосовувати добриво з лужною або нейтральною реакцією і проводити агроприйоми по зниженню кислотності, один з них - використання вапнякового (доломітового) борошна.Для точного виміру кислотності ґрунту важливо дотримуватися основних вимог:Консистенція ґрунту: Ґрунт повинен мати консистенцію,аналогічну болотяній, для забезпечення належного контакту електроду з ґрунтом. Рихлий ґрунт та хвойний опад не забезпечують належного контакту з електродом.Повне занурення щупа: Щуп приладу повинен повністю занурюватися в ґрунт для отримання достатнього зв'язку з електродом та забезпечення правильних результатів.Очікування результатів: Після введення щупа в ґрунт рекомендується зачекати принаймні 1 хвилину перед отриманням результату для стабілізації вимірювальних значень.Проведення вимірювань в різних точках: Для підвищення точності рекомендується виконувати вимірювання в кількох різних точках ґрунту та використовувати середнє значення отриманих результатів.Не намагайтеся заміряти значення ґрунту в горщиках, глибина яких не дозволяє занурити щуп на мінімум 15 см.Найкраще вимірювання проводити після дощу.Будь ласка ознайомтеся з описом, інструкцією, порадами та рекомендаціями.Цей прилад ідеально підходить для садівників, овочівників та квітникарів. Це найкращий інструмент, який дозволить Вам якісно та професійно доглядати свої рослини, підтримувати саме ті умови, які будуть сприятливими для їх росту та дозрівання.Для проведення вимірювань щупи приладу занурюють у ґрунт на необхідну глибину – до рівня пластикового корпусу.Перемикач шкали встановлюється в положення, що відповідає вимірюваному параметру.Вимірювання рівня освітленості ґрунту (верхня шкала)1. Перевести перемикач у положення LIGHT2. Погрузити штиреві щупи-датчики у ґрунт до рівня пластикового корпусу.3. Направте лицеву сторону приладу у бік джерела світла4. Не загороджуйте сонячну батареюПід час вимірювання необхідно слідкувати, щоб світловий датчик не був затінений і на нього не падала тінь, оскільки пристрій працює лише при наявності прямого сонячного світла.Датчик освітлення ефективно працює лише при наявності природного сонячного світла, при використанні штучного освітлення, наприклад від лампочок, працює не коректно.Вимірювання рівня вологості ґрунту (середня шкала)1. Перевести перемикач у положення MOIST2. Погрузити штиреві щупи-датчики у ґрунт до рівня пластикового корпусу.3. Прочитати показання стрілочного індикатора (вологість ґрунту):Червона зона (1 - 3) - сухий або трохи вологий ґрунт. Підходить для таких рослин, як, кактуси;Зелена зона (3 - 8) – злегка вологий або вологий ґрунт. Підходить для більшості кімнатних рослин: Бегонія, Цикламен, Фікус, Молочай, Фікус, Фуксія, Філодендрон, Фіалка, Азалія, та багато інших;Синя зона (8 – 10) – дуже вологий ґрунт. Не поливайте рослину доти, доки рівень вологості не знизиться.Прилад призначений виключно для вимірювання показників ґрунту. Не занурюйте пристрій у воду чи інші рідини, за винятком короткочасного занурення в оцтову кислоту для проведення тесту працездатності рН приладу.Визначення кислотності ґрунту рН (нижня шкала)1. Перевести перемикач у положення рH2. Приготувати зразок ґрунту для вимірювання, в ньому не повинно бути каміння, трави, скла тощо. Для отримання коректних значень рН ґрунту важливо, щоб показник вологості знаходився в синій зоні шкали.3. Акуратно очистити наконечник щупа (бажано використовувати шматочок полірувального наждачного паперу), а потім протерти паперовою серветкою.4. Погрузити штиреві щупи-датчики у ґрунт до рівня пластикового корпусу.5. Прочитати показання стрілочного індикатора не раніше ніж через 1 хвилину після його розміщення у ґрунті.Дотримуватись рекомендацій та порад, зазначених вище, щоб отримати правильні вимірювання.Поради для роботи з приладомРетельно очищуйте датчик і витирайте його сухою тканиною перед кожним вимірюванням і після використання.Не залишайте щуп-датчик в ґрунті довше ніж необхідно, оскіль
кешбек від 3 ₴
від 78 ₴/2 тиж
-25%

Мінеральна кормова добавка природного походження для всіх видів сільськогосподарських тварин та птиці. Багате джерело кальцію та магнію для зміцнення кісток, зубів та підтримки здорового обміну речовин. Призначення: Добавка призначена для збалансування раціону за кальцієм та магнієм у: Птиці: курей-несушек (для міцності шкаралупи), бройлерів, качок, гусей. Сільськогосподарських тварин: свиней, ВРХ, овець, кіз. Домашніх тварин: кролів, нутрій. Переваги: Природне джерело мінералів: Містить оптимальне співвідношення кальцію та магнію. Міцність кісток та шкаралупи: Запобігає розвитку рахіту, остеомаляції та покращує якість яєчної шкаралупи. Підтримка продуктивності: Сприяє нормальному розвитку молодняку та підтримує здоров'я дорослих тварин. Регулювання кислотності: Допомагає підтримувати оптимальний рН шлунку. Спосіб застосування: Додавати до основного корму у рекомендованих виробником кількостях. Типові норми введення: Для птиці: 1.5-2.5% від маси корму Для свиней: 0.5-1.5% від маси корму Для ВРХ: 1-2% від маси корму Також Доломітове борошно — це ефективне та безпечне засоб для поліпшення родючості ґрунтів, який дозволяє створити оптимальні умови для росту та розвитку культурних рослин. Це екологічне мінеральне добриво для розкислення ґрунтів та збагачення їх кальцієм і магнієм. Особливо ефективне на кислих та сильнокислих ґрунтах. Це подрібнений до стану борошна доломіт – природна карбонатна порода, що складається з карбонату кальцію (CaCO₃) та карбонату магнію (MgCO₃). Склад та властивості: Карбонат кальцію (CaCO₃): 50-55% Карбонат магнію (MgCO₃): 40-45% Мікроелементи: залізо, цинк, мідь, марганець Діюча речовина: нейтралізуюча здатність - 85-95% Основні функції: Раскислення ґрунту: Підвищує pH кислих ґрунтів до оптимального рівня Живлення рослин: Постачає доступний кальцій та магній Покращення структури: Сприяє утворенню ґрунтових агрегатів Активізація мікрофлори: Створює сприятливі умови для корисних ґрунтових мікроорганізмів Переваги використання: Екологічність: Безпечне для навколишнього середовища Тривалість дії: Ефект зберігається 2-3 роки Універсальність: Підходить для більшості сільськогосподарських культур Доступність: Невисока вартість та простота застосування Норми внесення: Сильнокислі ґрунти (pH < 4,5): 500-600 г/м² Середньокислі (pH 4,5-5,2): 450-500 г/м² Слабкокислі (pH 5,2-5,7): 350-450 г/м² Профілактика: 150-200 г/м² кожні 2-3 роки Способи застосування: Основне внесення: Рівномірне розсіювання з подальшою закопівкою Місцеве внесення: Додавання в посадкові ями та рядки Підживлення: Легке обпилення ґрунту навколо рослин Культури, що позитивно реагують: Овочеві: капуста, буряк, морква, цибуля, часник Плодові: яблуня, груша, слива, вишня Ягідні: смородина, аґрус, малина Зернові: пшениця, ячмінь, кукурудза Бобові: горох, соя, квасоля Обмеження та особливості: Не рекомендується для культур, які люблять кислі ґрунти (рододендрони, чорниця, лохина) Найкраще вносити восени або за 2-3 тижні до посіву. Доломітове борошно пригнічує ґрунтові інфекції: килу капусти, паршу. Вона активізує діяльність корисних мікроорганізмів і кільчастих черв'яків, які допомагають оздоровити ґрунт. При регулярному використанні доломітового борошна на овочевій грядці та в саду подовжується цвітіння огірків, кабачків, патисонів, шніт-цибулі, плодових дерев. Рослини стають міцними і яскраво-зеленими, оскільки магній, що входить до її складу, сприяє правильному протіканню процесу фотосинтезу. Борошно тонкого помелу руйнує хітинові панцирі садових і городніх шкідників (наприклад, дротяника – личинки жука-щелкуна). Восени при перекопуванні борошно заглиблюють у ґрунт, а влітку ним запилюють листя і стебла рослин. Завдяки цьому безпечному для людини засобу гинуть кліщі, жуки, мухи, метелики. Не можна вносити разом із сульфатом амонію, аміачною селітрою, сечовиною, суперфосфатом, гноєм і компостом, оскільки таке поєднання добрив може викликати хімічну реакцію, яка призведе до втрати корисних властивостей підживлення. Тому рекомендується спочатку застосовувати на ділянці борошно, а через деякий час – мінеральні добрива. Доломітове борошно можна закладати в ґрунт протягом усього року (навіть взимку), воно не обпалює коріння і листя рослин. Колір: Від білого і молочно-білого до світло-бежевого або сіруватого відтінку. Умови зберігання: Зберігати в сухому, добре провітрюваному приміщенні, у закритій тарі. Захищати від вологи. Фасування: Прозорі поліетиленові мішки по 25 кг без етикеток і маркувань.
-25%

Доломітове борошно – це продукт природного походження, який отримують з карбонатних доломітових вапняків в результаті розміли породи до порошкоподібного стану. Доломітове борошно вапняна має білий або сіруватий колір, що свідчить про те, що в ньому не міститься різних добавок. Основними діючими компонентами є кальцій і магній. Сумарний вміст цих елементів становить 94%, з яких близько 76% припадає на CaCO і 18% на MgO. Крім кальцію та магнію до складу доломітового борошна входять такі мікроелементи, як мідь, цинк, марганець. Властивості та користь доломітового борошна ✓ Доломітове борошно – відмінний меліорант. Обробка грунту борошном вапняним доломітовим нормалізує кислотність грунту, удосконалює структуру верхнього родючого шару та збагачує його такими мікроелементами як кальцій, магній і калій. Завдяки високому вмісту кальцію доломітове борошно покращує розвиток кореневої системи рослин, а магній в його складі необхідний для фотосинтезу, що дозволяє прискорити розвиток пагонів. ✓ Доломітове борошно зменшує кількість бур'янів в городі, дозволяє позбавиться від комах-шкідників (наприклад, колорадського жука), розчиняючи їх хітиновий покрив, а також сприяє активізації діяльності корисних мікроорганізмів та кільчастих хробаків, які здійснюють оздоровчий вплив на грунт. ✓ Вапняне доломітове борошно очищає рослину від радіоактивних речовин і підсилює дію внесених органічних та мінеральних добрив, так як рослини починають краще засвоювати необхідні речовини з грунту. Все це збільшує врожайність овочів та ягід й підвищує їх стійкість до хвороб. ✓ Доломітове борошно для рослин є екологічно безпечним, не несе шкоди здоров'ю людини, тварин та птахів. Головне – пам'ятати про рекомендовані норми внесення доломітового борошна в грунт. Надлишок доломітового борошна може призвести до втрати врожайності і навіть загибелі насаджень. Розкислення грунту доломітовим борошном дозволяє створити сприятливі умови для гарного росту вишні, черешні, яблуні, винограду, жимолості, смородини, полуниці, малини, томатів, перцю, огірків, баклажанів, капусти, картоплі, моркви, буряка, цибулі, часнику та інших с/г культур, що потребують грунти, близькі до нейтральних. Доломітове борошно крім саду, городу та теплиці, може застосовуватися також на клумбах, де його вносять під троянди, флокси, клематис та інші квіти. А ось для таких культур як лохина, чорниця, журавлина, брусниця, гортензія, рододендрони, верес, які спеціально висаджують у верховий кислий торф , борошно доломітове вапняне завдасть шкоди. На ділянці, де вирощується садові лохина, не потрібно понижати кислотність торфу. Навпаки, з часом при підвищенні кислотності торфу Вам потрібно буде його закислити (підкислити) за допомогою гранульованої або колоїдної сірки. Вносити доломітове борошно при всій його натуральності безконтрольно не можна. Перш ніж розкислювати грунт доломітовим борошном на дачі або на полях фермерського господарства, вкрай бажано зробити аналіз грунту в лабораторії або самостійно визначити кислотність грунту за допомогоюсадових вимірювальних приладів (наприклад, лакмусового паперу, pH метру) або народними методами. Це дозволить визначити, скільки доломітового борошна необхідно внести в грунт. Норми внесення доломітового борошна Реакція грунтового розчину Показник рН Потреба у вапнуванні Доза внесення, кг/м2 сильнокисла 3,0-4,0 сильна 0,35-0,7 кисла 4,1-5,0 середня 0,2-0,55 слабокисла 5,1-6,0 незначна 0,1-0,45 нейтральна 7,0-7,4 відсутня –

Органічне землеробство не виключає використання добрив, стимуляторів зростання, укорінювачів. Головна умова – препарат має бути на 100% натуральний та безпечний – як доломітове борошно! Для чого використовують доломітове борошно? Одним з найпопулярніших натуральних добрив, що використовуються розумними дачниками та городниками, є доломітове борошно. Її використовують для розкислення ґрунту, збагачення ґрунту мікроелементами та полегшення боротьби з певними видами бур'янів та шкідників. Доломітове борошно - це подрібнений на порошок кристалічно-карбонатний мінерал. До складу добрива входить два основних компоненти, що визначають його дію: кальцій – стимулює швидкий розвиток міцної кореневої системи; магній – позитивно впливає на процес фотосинтезу. Основна дія доломіту - зниження кислотності ґрунту, що сприяє активному розмноженню хробаків та прискорює процес перетворення органіки на гумус. Добриво може використовуватися як у відкритому грунті, і у парниках. Використовується для всіх городніх культур. Доломітове борошно для полуниці Вносити добрива на грядку необхідно восени. Для підвищення ефективності підживлення рекомендується вносити доломіт у складі багатокомпонентного комплексу: 2 ст борошна; 1 ст деревної золи. Однієї порції достатньо обробки 1 квадратного метра полуничної грядки. Доломітове борошно для томатів Доломіт на грядці з томатами сприяє нормалізації кислотності ґрунту. Це важлива умова для нормального розвитку рослини та швидкого та правильного формування плодів. "Побічним явищем" від застосування мінералу можна назвати підвищення природного імунітету рослини. Томати стають менш схильними до зараження грибками та іншими хворобами. Також добриво допомагає у боротьбі з одним із головних шкідників культури – колорадським жуком. Щоб урожай був щедрим, добриво вносять із розрахунку 0,35–0,70 кг/м2. Значення та застосування доломітового борошна для інших культур Дачники, що використовують доломітове борошно, позитивно відгукуються про вплив добрива на різні види садових культур. Як застосовувати доломітове борошно для різних городніх та садових культур: Доломітове борошно для огірків. Рекомендується розсипати добрива безпосередньо в землю під час посадки овочевої культури. Засіб змішується з грунтом і буде живильним середовищем для швидкого та успішного сходу паростків. Доломітове борошно для троянд. Квіти дуже люблять це добриво. Вносити його краще навесні, оскільки засіб активує ріст куща. Достатньо насипати 50 г порошку в прикореневу зону троянди. Доломітове борошно для малини. При посадці нових кущів рекомендується вносити у кожну лунку по 100 г порошку. Восени, коли закінчується сезон збирання врожаю, можна повторити підживлення (в прикореневу зону), збільшивши дозу на один кущ у два рази (200 г). Доломітове борошно для газону. При плануванні посіву газонної трави рекомендується розсипати добрива перед скопуванням та підготовкою ділянки. Далі проводити підживлення восени один раз на рік. Порада: можна розсипати доломіт на ділянці взимку, тоді в процесі танення снігу добриво добре вбиратиметься у ґрунт, знижуючи його кислотність та живлячи. Визначення складу ґрунту Перед тим, як використовувати доломітове борошно для розкислення ґрунту або збагачення мінералами, необхідно визначити його кислотність. Надлишок препарату в ґрунті може нашкодити рослинам і негативно вплине на врожайність. При визначенні кислотності користуються шкалою від 0 до 14. Залежно від рівня pH виділяють три види ґрунтів. Чим нижчий показник, тим вища кислотність: слабка - від 7 і більше; нейтральна - рівно 7; кисла - нижче 7. Щоб визначити показник pH, краще звернутися до лабораторії. Щоб показник був максимально точним, проби рекомендується відбирати з різних місць ділянки. Самостійно визначити кислотність ґрунту можна за допомогою лакмусових тест-смужок зі шкалою pH. Або провести візуальний огляд своєї дачної ділянки і проаналізувати, які бур'яни на ньому переважають: подорожник та мокриця «люблять» кислий ґрунт; кропива та лобода добре розмножуються за умови нейтрального pH; мати-й-мачуха, кульбаба та ромашка вказують на слабокислий ґрунт. Зверніть увагу, методи дослідження ґрунту "на око" не можна назвати точними на 100%. Термін придатності: не обмежений. Виробник: Україна.
кешбек від 1 ₴
від 31 ₴/2 тиж
-25%

Доломітове борошно – це продукт природного походження, який отримують з карбонатних доломітових вапняків в результаті розміли породи до порошкоподібного стану. Доломітове борошно вапняна має білий або сіруватий колір, що свідчить про те, що в ньому не міститься різних добавок. Основними діючими компонентами є кальцій і магній. Сумарний вміст цих елементів становить 94%, з яких близько 76% припадає на CaCO і 18% на MgO. Крім кальцію та магнію до складу доломітового борошна входять такі мікроелементи, як мідь, цинк, марганець. Властивості та користь доломітового борошна ✓ Доломітове борошно – відмінний меліорант. Обробка грунту борошном вапняним доломітовим нормалізує кислотність грунту, удосконалює структуру верхнього родючого шару та збагачує його такими мікроелементами як кальцій, магній і калій. Завдяки високому вмісту кальцію доломітове борошно покращує розвиток кореневої системи рослин, а магній в його складі необхідний для фотосинтезу, що дозволяє прискорити розвиток пагонів. ✓ Доломітове борошно зменшує кількість бур'янів в городі, дозволяє позбавиться від комах-шкідників (наприклад, колорадського жука), розчиняючи їх хітиновий покрив, а також сприяє активізації діяльності корисних мікроорганізмів та кільчастих хробаків, які здійснюють оздоровчий вплив на грунт. ✓ Вапняне доломітове борошно очищає рослину від радіоактивних речовин і підсилює дію внесених органічних та мінеральних добрив, так як рослини починають краще засвоювати необхідні речовини з грунту. Все це збільшує врожайність овочів та ягід й підвищує їх стійкість до хвороб. ✓ Доломітове борошно для рослин є екологічно безпечним, не несе шкоди здоров'ю людини, тварин та птахів. Головне – пам'ятати про рекомендовані норми внесення доломітового борошна в грунт. Надлишок доломітового борошна може призвести до втрати врожайності і навіть загибелі насаджень. Розкислення грунту доломітовим борошном дозволяє створити сприятливі умови для гарного росту вишні, черешні, яблуні, винограду, жимолості, смородини, полуниці, малини, томатів, перцю, огірків, баклажанів, капусти, картоплі, моркви, буряка, цибулі, часнику та інших с/г культур, що потребують грунти, близькі до нейтральних. Доломітове борошно крім саду, городу та теплиці, може застосовуватися також на клумбах, де його вносять під троянди, флокси, клематис та інші квіти. А ось для таких культур як лохина, чорниця, журавлина, брусниця, гортензія, рододендрони, верес, які спеціально висаджують у верховий кислий торф , борошно доломітове вапняне завдасть шкоди. На ділянці, де вирощується садові лохина, не потрібно понижати кислотність торфу. Навпаки, з часом при підвищенні кислотності торфу Вам потрібно буде його закислити (підкислити) за допомогою гранульованої або колоїдної сірки. Вносити доломітове борошно при всій його натуральності безконтрольно не можна. Перш ніж розкислювати грунт доломітовим борошном на дачі або на полях фермерського господарства, вкрай бажано зробити аналіз грунту в лабораторії або самостійно визначити кислотність грунту за допомогоюсадових вимірювальних приладів (наприклад, лакмусового паперу, pH метру) або народними методами. Це дозволить визначити, скільки доломітового борошна необхідно внести в грунт. Норми внесення доломітового борошна Реакція грунтового розчину Показник рН Потреба у вапнуванні Доза внесення, кг/м2 сильнокисла 3,0-4,0 сильна 0,35-0,7 кисла 4,1-5,0 середня 0,2-0,55 слабокисла 5,1-6,0 незначна 0,1-0,45 нейтральна 7,0-7,4 відсутня –
кешбек від 2 ₴
від 70 ₴/2 тиж
-25%

Цибуля Centurion (Центуріон) 10-21 — це ранній сорт, який належить до цибулин із жовто-коричневим лушпинням і є одним із флагманських сортів компанії Bejo Zaden. Сорт став популярним та перевіреним у багатьох регіонах України, завдяки своїй відмінній якості та характеристикам. Цибулини мають прекрасний золотистий колір шкірки і твердий, хрусткий м'якуш з ніжним ароматом. Це сильний гібрид, що дає багатий урожай, який швидко дозріває, що особливо важливо для нашого клімату, де раннє дозрівання сприяє збереженню високої якості продукту. Цибулини цього сорту мають гарну округлу форму і відрізняються високою щільністю, що робить їх зручними для транспортування та зберігання. Вага однієї цибулини може варіюватися в межах 50-150 г. З одного кілограма сіянки цього сорту можна отримати до 40 кг врожаю. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
-25%

Суперфосфат – це високоефективне фосфорне добриво, що містить у своєму складі легкодоступні для рослин сполуки фосфору (P₂O₅). Використовується для підвищення врожайності, розвитку кореневої системи та покращення якості плодів. Залежно від складу, суперфосфат буває: Простий суперфосфат (монофосфат кальцію) – містить 16-20% фосфору у водорозчинній формі. Подвійний суперфосфат – збагачений, містить 40-50% фосфору, забезпечує більш ефективне засвоєння. Суперфосфат добре розчиняється у воді і швидко проникає в ґрунт, забезпечуючи рослини необхідними поживними речовинами. Хімічний склад суперфосфату Основний компонент суперфосфату – фосфор (P₂O₅), однак добриво також містить: Кальцій (Ca) – зміцнює клітинні стінки, зменшує кислотність ґрунту. Сірку (S) – підвищує стійкість до захворювань, сприяє формуванню білків. Мікроелементи (Fe, Mg, Zn, Mn, Cu) – необхідні для активного фотосинтезу та розвитку кореневої системи. Формула простого суперфосфату: Ca(H₂PO₄)₂ · H₂O + CaSO₄ Формула подвійного суперфосфату: Ca(H₂PO₄)₂ · H₂O Для яких рослин підходить суперфосфат? Суперфосфат – універсальне добриво, яке рекомендується для підживлення: Овочів (помідори, огірки, картопля, капуста, перець, морква). Плодових дерев (яблуня, груша, персик, черешня, абрикос). Ягідних культур (полуниця, малина, виноград, смородина). Злакових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза). Квітів (троянди, півонії, хризантеми, орхідеї). Газонних трав – для рівномірного росту та яскравого забарвлення. Особливо корисний для рослин із тривалим вегетаційним періодом, які потребують високого рівня фосфору для розвитку кореневої системи. Коли вносити суперфосфат? Весна – перед посадкою для активного розвитку кореневої системи. Літо – для стимуляції бутонізації та цвітіння (у плодово-ягідних культурах). Осінь – для відновлення поживного балансу ґрунту після збору врожаю. Важливо! Фосфор засвоюється поступово, тому суперфосфат рекомендується вносити завчасно, щоб забезпечити його накопичення у ґрунті. Як застосовувати суперфосфат? (Дозування) Основне внесення в ґрунт (перед посадкою): Овочі – 30-40 г/м² Картопля – 3-5 г у кожну лунку Ягідні культури – 15-25 г на 1 кущ Газон – 40-50 г/м² Кореневе підживлення (у період росту): Розчин: 100-150 г суперфосфату на 10 л гарячої води, настоювати 24 години. Поливати рослини під корінь кожні 2-3 тижні. Позакореневе підживлення (листове обприскування) Рецепт: 50 г суперфосфату на 10 л води. Застосовувати 1 раз на місяць для зміцнення імунітету рослин. Важливі рекомендації щодо використання суперфосфату Не змішувати з лужними добривами (вапно, доломітове борошно). На кислих ґрунтах комбінувати з вапняковими добавками. У сухому вигляді рівномірно розподіляти по ділянці та злегка загортати в ґрунт. Переваги використання суперфосфату Зміцнює кореневу систему, забезпечує швидке укорінення. Покращує смакові якості плодів – підвищує вміст цукрів у фруктах. Стимулює цвітіння та зав’язування плодів. Не вимивається з ґрунту і має пролонговану дію. Забезпечує рослини необхідною сіркою для активного засвоєння азоту. Суперфосфат – одне з найефективніших добрив для стимуляції росту, зміцнення кореневої системи та збільшення врожайності. Його універсальність і доступність роблять його незамінним засобом для садівників, городників і фермерів.