Троянда Луллабі (Lullaby) штамб — одна із найбільш оригінальних НОВИНОК серед штамбових троянд. Її бузково-фіолетові квітки з біло-зеленими зовнішніми пелюстками виглядають надзвичайно свіжо й казково. Бутони великі, 10–15 см у діаметрі, густомахрові — до 50 пелюсток. Вони розкриваються поступово, довго зберігаючи форму та колір, навіть у несприятливу погоду. Суцвіття невеликі, по 1–3 квітки, але кожна квітка — витвір мистецтва. А ще ця красуня чудово виглядає в ландшафті, особливо в комбінації з білими чи фіолетовими квітами або ароматною лавандою. Форма крони густа, компактна, листя шкірясте, темно-зелене. Висота рослини 140-160 см, тому вона гарно виглядає в будь-якому куточку саду. Сорт має високий рівень стійкості до основних захворювань троянд. Не уражається борошнистою росою, стійкий до чорної плямистості, добре переносить вологу погоду. Імунітет рослини посилений завдяки щепленню на сильну підщепу, тому сорт підходить навіть для недосвідчених садівників. Ідеальні умови для вирощування: штамбові троянди потребують трохи більше уваги, ніж звичайні кущові. І головне — правильно посадити й підготувати їх до зими. Передовсім, пам’ятайте, що штамбові рослини найкраще саджати саме восени. По‑перше, після літньої спеки ґрунт ще довго зберігає тепло, а це сприяє швидкому укоріненню рослин. По‑друге, восени вже немає такої спеки, і вологи більше — дощі забезпечують трояндам постійне зволоження без зайвих зусиль з вашого боку. А головне — до весни троянда вже адаптується до нового місця, і з першим теплом швидко піде в ріст Трояндам потрібно багато сонця, не менше 5–6 годин на день. Але одночасно варто уникати відкритих протягів і сильного вітру. Ідеальне місце — південно‑східний або південно‑західний схил або сонячна ділянка, захищена з одного боку живоплотом, будівлею або парканом. Штамбові троянди не переносять застою води. Якщо у вас глинистий, важкий ґрунт або ділянка в низині, обов’язково організуйте дренаж або зробіть трохи підняту клумбу. Ідеальним буде легкий, родючий, водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Не варто економити на розмірі ями. Навіть якщо троянда невелика — коренева система потребує простору. Класичний розмір — 50–60 см у діаметрі і до 40 см у глибину. На дно можна покласти 10–15 см дренажу — керамзит, щебінь або гравій. Потім — родючий ґрунт, змішаний з компостом, трохи перегною і, бажано, фосфорно‑калійне добриво довготривалої дії. Перед посадкою обов’язково поставте опору — штамб не витримає вітру без неї. Це має бути міцна дерев’яна або металева палиця, висотою не менше половини штамба, а краще — майже на всю довжину. Коренева шийка має бути заглиблена на 10–15 см. Це важливо для зимостійкості. Засипаємо ґрунт поступово, ущільнюємо, поливаємо — не шкодуйте води. Після осідання — підсипаємо ще трохи ґрунту і мульчуємо пристовбурне коло. Після посадки восени троянди потребують регулярного поливу. Навіть після настання прохолоди рослина ще потребує вологи для підготовки до зими. Крім того, мульчування ґрунту навколо штамба допоможе зберегти вологу і захистити корені від різких температурних перепадів. Перед настанням холодів варто підживити троянди фосфорними та калійними добривами для троянд, які зміцнюють кореневу систему і допомагають рослині краще перенести зиму. Штамбові троянди особливо потребують захисту від морозів. Для цього необхідно ретельно укрити рослину. Спершу слід зв’язати крону і обережно нахилити штамб до землі. Потім слід укрити троянду спанбондом або агроволокном. Для додаткового захисту можна накласти лапник або солому.