Журнал: Воєнна історія №2. 2008 , рік видання 2008, м'яка обкладинка, мова українська Гарячі дебати стосовно можливостей надання Україні права приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО, активізація антинатівських сил під час та після цьогорічного Бухарестського саміту, підвищення уваги суспільства, надмір різного роду домислів, разом з тим, очевидна недостатність об’єктивної інформації щодо Північноатлантичного альянсу – все це спонукало редколегію «Воєнної історії» присвятити цій проблемі чергове число журналу.Доля України – перебувати між Європейським Союзом і Російською Федерацією. Але перманентні претензії Москви до України як невід’ємної частини метрополії, а не як до суверену, русифікація стратегічних галузей, постійні втручання російського політикуму у внутрішні справи України ставить під загрозу сам політичний суверенітет нашої держави. В такому стані Україні навряд чи вдасться самостійно підтверджувати свою державність протягом тривалого часу.Саме тому Україна офіційно проголосила свій євроатлантичний курс та прагнення стати членом НАТО, а отже через двостороннє партнерство і багатосторонню співпрацю зміцнити свою безпеку.В українському суспільстві мають місце різні, інколи діаметрально протилежні, настрої щодо такої перспективи. Частково це пов’язано з тим, що протягом тривалого періоду, під час протистояння соціалістичного табору країнам західної демократії, радянська система приховувала правдиву інформацію щодо ідеології НАТО, а також нав’язувала думку про ворожість Північноатлантичного альянсу.Ми надаємо сторінки цього номера журналу авторам різних поглядів на порушену проблему. Офіційну точку зору висловив у своєму інтерв’ю Міністр оборони України Юрій Єхануров, виступили відомі фахівці з проблем НАТО, а також молоді вчені, які досліджують різні аспекти євроатлантичної співпраці.Об’єктом нашої yваги, як і завжди, є Збройні сили України, які структурно і технічно ще не відповідають вимогам НАТО, та й ментально і світоглядно ще не сумісні з натівськими стандартами. Але, на переконання Міністра оборони України Юрія Єханурова, – Збройні сили України будуть гідні членства в НАТО.Долучившись до такої важливої для суспільства теми, журнал інформує громадськість про засади існування та функціонування Альянсу, про його внесок у зміцнення безпеки на європейському континенті та у світі, переконує читача, що НАТО не «агресивний військовий блок», не «світовий поліцейський», а багатолітній гарант безпеки та свободи для значної частини світу. І що підвищення політичного діалогу між Україною і НАТО відкриє для України шлях до великих можливостей.Читаймо! Аналізуймо! Дискутуймо!