Іван-чай — багаторічна рослина з прямим малорозгалуженим або простим стеблом висотою до 2 м. Рослина густо вкрита черговими сидячими простими листками з короткими черешками. Листя має лінійно-ланцетну форму, краї пластинки цілі або залозисто-зубчасті. У іван-чаю квітки двостатеві, зібрані в кисті, їхнє забарвлення варіюється від пурпурно-червоного до блідо-рожевого. Довжина кистей складає 10-50 см. Трава плодоносить витягнутими коробочками в формі стручка, де міститься насіння, схоже на дрібний горошок. Рослина відрізняється міцним корінням, яке покрите додатковими живцями і бруньками. Склад Листя іван-чаю містить слиз — до 15% від загального обсягу, дубильні речовини — до 20%, аскорбінову кислоту, фенолкарбонові кислоти, тритерпеноїди, пектини, полісахариди, цукри, каротин, мінеральні солі заліза, бору, міді та марганцю, флавоноїди, каротин, кумарини. У стеблі міститься до 6% дубильних речовин. Фармакологічна дія Іван-чай вузьколистий застосовується внутрішньо та зовнішньо. Цінними є трава і листя рослини, а також її корінь. В надземній частині рослини, крім плодів, містяться речовини, які мають антимікробну й протизапальну дію. Висока концентрація слизу дозволяє зніту обволікати слизові оболонки та усувати подразнення. Лікувальні властивості іван-чаю полягають в активній знеболювальній, репаративній, протигрибковій, терпкій дії.