triangle
Видавництво "Комубук"
|
1 стежить
    кешбек від 3 ₴

    Роман «Серце мороку» (1899) британського письменника польського походження Джозефа Конрада (1857-1924) по праву вважається шедевром модерністської літератури. Користаючи з тривалої стоянки в порту, головний герой роману, моряк та блукалець Чарльз Марлоу розповідає про свою подорож у пошуках сумнозвісного торговця слоновою кісткою Курца. Подорожуючи вверх річкою в серце африканського континенту, він поступово стає дедалі більш одержимим цією таємничою постаттю, врешті знаходячи його — майже при смерті, напівзбожеволілого та винного в невимовних злочинах. Нетривале знайомство з Курцом та жахи, побачені у верхів’ях Конго, спонукають Марлоу до радикального переосмислення не лише своїх поглядів та цінностей, але й цінностей так званої західної цивілізації загалом. «Серце мороку» — це класичний модерністський роман, що досліджує межі людського досвіду та кошмарні реалії імперіалізму. Роман слугував літературною основою знаменитого фільму «Апокаліпсис сьогодні» Френсіса Форда Копполи. Роман перевидається в новому перекладі відомого мариніста Антона Санченка.
    кешбек від 4 ₴

    Дебютний роман Софії Андрухович «Сьомга» — калейдоскоп життя в усіх його проявах. Особливо тих, які помічати дуже не хочеться. Вигадане життя вигаданої Софії: квартира у будинку на неіснуючій вулиці, море, дитячий садок, райський сад біля дурдому, родичі, шкільні подруги, коханці, випадкові знайомі... Авторка описує це вигадане життя так відверто й тонко, що не лише оголює внутрішній світ героїні, а й торкається чогось глибоко всередині читача. Сміх, злість, біль, сором, сум... і зворушення, і розуміння — усі інгредієнти поєднуються у вишукану літературну страву з незабутнім смаком. «Сьомга» — це роман про потаємне, про страшне, огидне і сороміцьке. А ще — про відверте, вразливе і ніжне. Про руйнування і перетворення. Пройшло вісімнадцять років, перш ніж авторка змогла повернутися до цієї книжки. А тепер «Сьомгу» можете скуштувати й ви — в оновленому виданні.
    кешбек від 4 ₴

    «Не думай про червоне», другий роман Світлани Пиркало, вперше побачив світ ще у 2005 році. Як каже сама авторка, це роман про любов, про радіо, про шахтарів, про Лондон і пошуки себе (та іншого) далеко від дому. Сім років тому молода журналістка Павліна Стопудів зустріла Джима Барлі. І всі ці сім років вона мріяла зустріти його знову, тож що їй залишається? Звісно ж, покинути все і переїхати до Лондона. Чи відшукає вона коханого чоловіка і що чекає на неї в британській столиці? Нові та знайомі обличчя, робочі будні, клуби й паби, море, похорони, секс... І алкоголь — багато алкоголю. Сміх, і сльози, і сміх крізь сльози — усе це з Павліною переживуть і читачі. А думати про червоне й справді не треба.
    кешбек від 4 ₴

    «Листя трави» — основоположний витвір Волта Вітмена, одного з найважливіших поетів XIX століття. Перша редакція збірки побачила світ у 1855 році і в ній було всього дванадцять віршів. Вітмен, проте, усе подальше життя писав і переписував «Листя трави», тож фінальна, дванадцята редакція збірки вмістила вже майже чотириста поезій. Творчість Вітмена — у всіх сенсах новаторська. «Добрий сивий поет» одним із перших звернувся до верлібру в пошуках нової поетичної мови. А ще він вірив, що оспівати можна будь-які прояви людського життя, тож на сторінках «Листя трави» сусідять життя і смерть, кохання і війна, наука і Бог. Вітмен звеличує єдність тіла і духу, підкреслює глибокий взаємозв’язок кожної людини з суспільством та природою і захоплюється демократією й Америкою. За життя поезію Вітмена вважали непристойною, аморальною; її намагалися цензурувати або ж взагалі заборонити. Та ним завжди надихалися і продовжують надихатися — Паунд, Еліот, Ґінзберґ, Борхес, Каннінґем і навіть Брем Стокер... А блискучий переклад та передмова Максима Стріхи підтверджують: Волт Вітмен залишається актуальною постаттю не лише для світової, а й для української літератури. Збірка містить вибрані поезії з «Листя трави», які становлять близько половини поетичного спадку Волта Вітмена. Переклад та передмова Максима Стріхи. Палітурка — обтягнута тканиною з золотим тисненням.
    кешбек від 3 ₴

    Не часто одній публікації мистецтвознавця вдається змінити світ, але саме це зробила Лінда Ноклін своїй есеєм «Чому в нас не було великих художниць?», вперше опублікованим у 1971 році. Хоч назва есею сформульована як питання, насправді авторка відмовляється давати на нього відповідь. Натомість, озброєна неперевершеною проникністю і дотепністю, ставить під сумнів саму концепцію мистецької геніальності. Як раніше Вулф у «Власній кімнаті», Ноклін говорить про інституційні труднощі, які століттями перешкоджали жінкам займатися мистецтвом, і розмірковує про те, як досягнути майбутньої свободи. Написаний у часи розквіту феміністичної теорії, а також квір-теорії, расових та постколоніальних студій есей-доповнення «Чому у нас не було великих художниць? Тридцять років по тому» пропонує читачеві огляд поточних здобутків та викликів жіночого мистецтва у глобальному контексті.
    кешбек від 3 ₴

    Кейт Шопен (в дівоцтві — О'Флаерті) народилася 1850 року в місті Сент-Луїс (штат Міссурі) в ірландсько-французькій родині. У 1870 році вийшла заміж за Оскара Шопена і переїхала з ним до Нового Орлеану, а потім — на невелику плантацію в штаті Луїзіана. Подружжя мало шестеро дітей. Овдовівши, в 1882 році Кейт Шопен повернулася до рідного Сент-Луїса, де взялася за письмо через пораду сімейного лікаря, який вважав, що в такий спосіб вона подолає депресію, яку мала після смерті чоловіка. До початку 1890-х вона регулярно писала оповідання, статті й робила переклади, які публікувалися в місцевій періодиці. 1899 року вийшов у світ її роман «Пробудження», який багатьма сучасниками був сприйнятий негативно. У ньому йдеться про жінку, що опинилася затиснутою обмеженнями, накладеними на неї соціальними і суспільними «традиціями». Після скандалу пов'язаного з «Пробудженням», за який письменницю звинувачували в аморальності, Шопен стала писати значно менше, перейшовши до оповідань. Твори Кейт Шопен отримали високу оцінку і набули великої актуальності лише в XX столітті, завдяки зростанню руху за жіночу рівноправність. Письменницю вважають однією з зачинательок фемінізму у США.
    кешбек від 4 ₴

    Йо Фредерсен, великий промисловець, є Господарем і мозком Метрополіса, блискучого міста майбутнього та машин. Багаті тут ведуть розкішне життя у садах верхнього міста, тоді як робітникам доводиться скніти у підземній його частині. Одного дня Фредер, син володаря Метрополіса, зустрічає Марію, жінку з підземного міста. Він закохується в неї і дозволяє їй завести себе в підземний світ, сповнений невдоволення: робітники не хочуть більше жити у злиднях. Спалахує повстання: вчений Ротванґ викрадає Марію і створює механічного двійника, який підбурює робітників до революції... Саме роман Теї фон Гарбу, який уявляє скасування класових кордонів у національній спільноті та водночас розповідає історію всесильного кохання, надихнув Фріца Ланґа на створення його кінематографічного шедевру.
    кешбек від 4 ₴

    «Волоцюги дгарми» (1958) — один із найзнаковіших напівавтобіографічних романів Джека Керуака (1922—1969), «короля бітників», легенди мистецького андеграунду й визнаного класика світової літератури. Це бурхливе життя американської богеми 1950-х років, шалені вечірки й вибухові поетичні читання, гарячий пил автостопу й холод товарних вагонів, духовні поневіряння, дзен-буддизм і єднання з природою, виснажливі мандрівки до гірських вершин і самотні ночівлі серед пустелі. Особиста історія митця, якого роздирають протиріччя: прагнення до усамітнення й принади богемного життя, пошуки дзену й християнського бога. Ритмічна «спонтанна проза» Керуака наскрізь просякнута музикою. Це не лише голос усього «розбитого покоління», а й суцільна джазова імпровізація на папері. Несамовитий бібоп, записаний словами.
    кешбек від 4 ₴

    Голос не був об’єктом серйозних філософських зацікавлень аж до 1960-х років, коли Дерріда та Лакан, хоч і кожен окремо, помістили його у центр своїх теоретичних зацікавлень. У праці «Голос та більш нічого» один із чільних представників Люблянської школи лаканівського психоаналізу, близький друг та соратник Славоя Жижека Младен Долар виходить за межі деррідіанської ідеї «фоноцентризму», повертаючись натомість до твердження Лакана, що голос є одним із найвиразніших втілень психоаналітичного об’єкта. Долар стверджує, що на додачу до двох найпоширеніших застосувань голосу — як носія значення та як джерела естетичного захоплення, — у голосі є ще й третій рівень: голос як об’єкт сам по собі, психоаналітичний об’єкт, який значення та зачудування лише маскують і приглушують. Долар аналізує голос-об’єкт у кількох різних площинах, послідовно розглядаючи «фізику» голосу, лінгвістику голосу, етику голосу та політику голосу, а також використання голосу у текстах Фройда та Кафки, вибудовуючи в процесі викладу своєї думки фундаментальну філософську теорію голосу, яка змушує нас поглянути на цей без перебільшення унікальний людський феномен так, як ми ще ніколи на нього не дивилися.
    кешбек від 8 ₴

    Вони приходять убивати: більшість — за гроші, хтось — за «імперську ідею», хтось — щоб вибратися нарешті з тюряги, а дехто просто тому, що так наказав місцевий фюрер. Вони прикривають свою ницість і мерзенні злочини символами, які їм самим здаються великими — пушкін, балєт бальшого тєатра, тєльняшка вдв і руская православная церковь… Втім, їхня глибинна сутність, їхня інтимна анатомія значно складніша чи, власне, простіша. Вони — безхребетні, настільки просяклі продуктами напіврозпаду тоталітарної імперії, що майже втратили людську подобу. Натомість перед нами, немов у божевільному мареві, проходять процесією «Самовар-самоходка», «Дуелянт-реваншист», «Перекотиполе», що свастикою котиться світом і зупиниться лише там, де впреться у власну смерть. Саме таким постає рашизм у візуальних рефлексіях Віталія Кравця, в серії, що народилася під час повітряних тривог у перші дні повномасштабного вторгнення як своєрідне особисте психологічне укриття, однак переросла у щось більше — у спробу впіймати й виразити у наших ворогах те, що не вкладається в слова, а отже, може бути висловлене тільки образами. Серія робіт Віталія доповнена текстами відомого українського художника Олекси Манна та інтелектуала, поета і перекладача Андрія Бондаря, що робить це видання унікальним артефактом українського культурного ландшафту періоду великої війни.
    кешбек від 3 ₴

    Біблія дауншифтерів, роман «Покоління Х» Дуґласа Коупленда — це історія про «офісний планктон», який розчарувався в ідеології успіху та щастя, що нав'язується сучасною корпоративною культурою. Якби український переклад роману вийшов одночасно з оригінальним американським виданням, нам, напевне, було б важко вповні його зрозуміти. Однак сьогодні, після більш як 20-ти років корпоративного капіталізму, в Україні з'явилося ціле покоління, яке з легкістю впізнає себе в героях Дуґласа Коупленда. Роман «Покоління Х» — це розповідь про пошуки молодими людьми власної дороги в житті, навскісно і часто всупереч тим шаблонам, які наполегливо насаджує нам суспільство реклами. І розказана ця історія з пристрасністю, прозірливістю та дотепністю справжнього культурного маніфесту.
    кешбек від 3 ₴

    Нано Мазут, відомий боснійський поет та есеїст з канадським громадянством, автор циклу віршів під назвою «Пси на озері», впадає в кому. Його мозок, відгороджений від зовнішніх подразників, творить паралельний світ, у якому спогади переплітаються з витворами уяви, минуле стає майбутнім, а мертві з минулих епох крокують попідруч із живими, створюючи фантасмагорійну процесію, що прокладає собі шлях крізь сум’яття Балкан. Аріф Невзеті, непоказний хлопчина-рецепціоніст, який виявив поета непритомним у його готельному номері, відчуває незбагненну спорідненість із ним і вирішує вдати з себе його родича. А щоб виправдати свої часті візити в лікарню перед сусідом, хлопець вигадує історію важкохворої кузини Беси і щодня розповідає другові про її життєві пригоди, черпаючи натхнення зі свого захоплення Дубровником, літературою доби Відродження та молодою працівницею лікарні. Обидва оповідачі сміливо поринають у ймовірні та неймовірні історії, сюжети яких в парадоксальний спосіб переплітаються і розвиваються дзеркально. «Пси на озері» — це мандрівка лабіринтом біографій видатних постатей, безіменних героїв та неспокійних душ. Це історія про самотність, пошук і усвідомлення своїх життєвих пріоритетів та про якорі минулого, які знайдуть тебе, як від них не ховайся.
    кешбек від 4 ₴

    Химерні, незвичайні, величні ящероподібні створіння полонили уяву людства, відколи ми дізналися про них в середині ХІХ століття. Динозаври — істоти, що владарювали на Землі протягом 150 мільйонів років і були знищені майже миттєво 66 мільйонів років тому внаслідок падіння гігантського метеорита. Своєю книжкою «Злет і падіння динозаврів: нова історія втраченого світу» Стів Брусатте, один із провідних палеонтологів світу, запрошує читачів у захопливу подорож світом динозаврів: від їхнього панування в ранньому тріасовому періоді, через юрський період до останніх днів у крейдяну еру. Примітивні тиранозаври з людський зріст; жахливі м’ясоїдні істоти, навіть більші за T. Rex; пернаті хижі динозаври, що збереглися в пластах лави — ласкаво просимо до наукової часопросторової одіссеї у світ створінь, які правили Землею до нас.
    кешбек від 4 ₴

    Ал — штучна людиноподібна істота, власність армії, чиє завдання — служити безвідмовною машиною для вбивства. Вирушивши з командою у чергову місію до загадкової планети, довкола якої обертаються таємничі сфери, що огортають її нездоланним захисним полем, він несподівано отримує таку бажану свободу й опиняється у світі, що схожий на казку. Тут живуть різні раси та народи, що володіють надзвичайними вміннями, які вважають магією. Ал всією душею прагне знайти тихе місце й нарешті пожити простим життям, яке не належатиме нікому, окрім нього самого. Та надто ласими для тубільців є його знання, здібності і зброя. Тож його втягують у конфлікт, який виявляється набагато масштабнішим та страшнішим, ніж здавалося на початку. Чи вдасться Алу допомогти своїм новим товаришам здолати ворогів і чи зможе він врешті зрозуміти, чим є той світ, куди він потрапив, і яка природа могутніх прадавніх сил, що тут панують? Роман Вадима Панченка «Втрачені зорі» є першою частиною трилогії «Бог Індерону» і обіцяє стає одним із найпомітніших дебютів року в науково-фантастичному жанрі.
    кешбек від 4 ₴

    Усе почалося з блискучого спалаху рожевого світла, із зустрічі з таємничою божественною сутністю, яка отримала ім’я Валіс. Чим є ця сутність? Благодатним милостивим Богом, який приходить на допомогу людству, замкненому в тісних стінах Чорної Залізної В’язниці, чи божевільним божеством, яке безжально знищує своє творіння? Або ж, можливо, усе це просто виплід хворої свідомості головного героя із чудернацьким ім’ям Конолюб-Товстун? Найвідоміший із пізніх романів Філіпа К. Діка (1928—1982) «Валіс» (1981), що є своєрідною сумішшю наукової фантастики й теологічного детективу, де Богу відведена роль водночас і розшукуваної особи, і верховного лиходія, занурює читача у класичний «філіпдіківський» світ, що є заразом приголомшливо захопливим, бентежним і моторошно смішним.
    кешбек від 4 ₴

    Уявіть квазіфеодальний світ майбутнього, суспільно-політичний лад якого для запобігання тиранії й корупції підпорядковується рандомному генератору. Принцип лотереї має забезпечувати змінність влади і рівні шанси для всіх її отримати. У цьому світі кожен живе надією, що найважливішою людиною у Сонячній системі випадковий жереб обере саме його. Але так само кожен може стати обраним убивцею, якому призначено усунути лідера, й бути втягнутим у гру, яку неможливо зрозуміти до кінця. Чи лотерея й справді випадкова? А може, комусь просто вигідно відвертати увагу населення від тих, у чиїх руках реальна влада? «Сонячна лотерея» (1955) — один із найбільш ранніх у доробку і перший опублікований роман Філіпа К. Діка, в якому вже присутні як фірмовий авторський стиль, так і ті теми та художні прийоми, які зробили його знаменитим у наступні десятиліття.
    кешбек від 4 ₴

    Розкішні світи фантазії й жаху, витворені Говардом Філіпсом Лавкрафтом (1890—1937), от уже майже сто років викликають заціпеніння й подив у мільйонів шанувальників по всьому світу. Творячи осібно від мейнстриму американської та світової літератури 1920–1930-х років, за свого життя Лавкрафт був майже невідомим поза колом читачів дешевих журналів, що спеціалізувалися на літературі розважальних жанрів, а славу здобув лише посмертно, несподівано посівши місце серед класиків ХХ століття. Тонкий психолог і прекрасний стиліст, наділений нестримною химерною уявою, він спромігся витворити у своїх численних оповіданнях та повістях неповторний фантастичний світ, просякнутий особливими, суто лавкрафтівськими міфологією та жахом. Вплив Лавкрафта на літературу й популярну культуру ХХ століття важко переоцінити. Його творчість захоплювала й надихала численних пізніших митців та мислителів — від Хорхе Луїса Борхеса й Вільяма Берроуза до Стівена Кінґа, Жіля Дельоза й гурту Metallica. Однак, передусім Лавкрафт — самобутній яскравий письменник, якого хочеться читати, й твори якого полонять увагу з першого ж речення та не відпускають до останнього. Пропоноване видання містить добірку найкращих творів письменника у талановитих перекладах Тараса Бойка й Анатолія Олійника, які роблять моторошну атмосферу «Поклику Ктулгу» та інших історій жаху відчутною майже на дотик. ЗМІСТ ЗБІРКИ: * Давня стежка * Пам'ять * Даґон * Селефаїс * Коти Ультару * Сторонній * Ілюстрація в давній книзі * Холодне повітря * Герберт Вест – реаніматор * Поклик Ктулгу * Колір, що зійшов з небес * Тінь над Інсмутом * Шептун у темряві * Ex Oblivione
    кешбек від 4 ₴

    Пропоноване видання об’єднує під однією обкладинкою знамениту збірку поезій у прозі «Паризький сплін» Шарля Бодлера (1821–1867), що є своєрідним прозовим доповненням до його славетних «Квітів Зла», з блискучими есе Вальтера Беньяміна, які свого часу допомогли повторному відкриттю Бодлера у ХХ столітті. Як і у його віршованих шедеврах, увага Бодлера зосереджена тут на нестримному динамізмі та жорстокій байдужості сучасного міста, на тягарі часу та смертності, а також на миттєвостях свободи, які дарують людині мистецтво та пристрасть. Напоєний неповторною декадентською чуттєвістю ліризм Бодлера доповнюється вдумливими есе Вальтера Беньяміна, які допоможуть читачеві глибше збагнути творчість цієї надзвичайно важливої культурної постаті.
    кешбек від 4 ₴

    «Післячорнобильська бібліотека» професорки Тамари Гундорової — один із центральних текстів українського літературознавства кількох останніх десятиліть. У праці, жанр якої сама авторка визначає як розвідку з коментарем із «кінця постмодерну», літературу українського постмодернізму осмислено як простір мовних, тілесних, психологічних і геокультурних трансформацій, здійснюваних в ігровий спосіб, а його метафорою служить «післячорнобильська бібліотека» — набір текстів, топосів, цитат, дискурсів, сюжетів, імен та канонів, розгорнутих на зламі XX–ХХІ століть. Післячорнобильський текст українського постмодернізму авторка тлумачить як карнавалізований і постапокаліптичний, а Чорнобиль — як слово-символ, що позначає стан присутности після травми. Ориґінальну концепцію постмодернізму у дослідженні зіперто на методології нуклеарної критики, адже для самої постмодерністської філософії постмодерн недвозначно асоціюється з ядерною епохою. Зрештою, обравши за оптику ситуацію «кінця постмодерну», авторка дістає змогу розгорнути, а почасти й скореґувати власне бачення постмодернізму в українській літературі. Видання реалізується у співпраці з Інститутом Критики та часописом «Критика».
    кешбек від 2 ₴

    «Генерал Конфедерації з Біґ-Сура» (1964), дебютний роман Річарда Бротіґана є, мабуть, його найреалістичнішим та найбільш «бітниківським» текстом, в якому водночас уже присутні всі риси, що пізніше стали визначальними для автора культової «Ловлі форелі в Америці»: химерна фрагментарність оповіді, пронизлива дотепність голосу, нешаблонність персонажів та ситуацій, влучність метафор і незабутність образів, які запам’ятовуються одразу і до яких потім не раз повертаєшся, але передусім здатність говорити про найважливіші речі – любов, дружбу, радість, пристрасть, смерть – із легкою, трохи сумовитою посмішкою дорослої дитини. Герої Річарда Бротіґана не ховаються і не тікають від життя, вони радше шукають можливості прожити його власним способом, інколи – з гіркотою, інколи – жартівливо й невимушено, понад усе відстоюючи це своє право на внутрішню свободу, яку вони сподіваються знайти серед незайманих прадавніх скель та лісів Біґ-Сура.
    кешбек від 5 ₴

    Одного погожого дня на початку 1930-х років у паризькому барі Bec-de-Gaz зустрілися троє. Вони замовили по абрикосовому коктейлю, зручно вмостилися за столиком і взялися обговорювати дещо… екзистенційне. Цими трьома молодими друзями були Жан-Поль Сартр, Симона де Бовуар і Раймон Арон. Саме ця легендарна зустріч на думку істориків започаткувала одну із найвизначальніших філософських та інтелектуальних течій ХХ століття — екзистенціалізм. Книга «В кафе екзистенціалістів: свобода, буття та абрикосові коктейлі» британської письменниці, професорки та історикині ідей Сари Бейквелл запрошує читачів у насичену й захопливу мандрівку цим потужним філософським рухом. Вона є колективним портретом Жана-Поля Сартра, Симони де Бовуар, Моріса Мерло-Понті, Альбера Камю, Карла Ясперса, Мартіна Гайдеґґера, а також пів дюжини інших європейських письменників і філософів того часу. Сексуальні, вишукані, епатажні, чуттєві й ерудовані: як реагували екзистенціалісти на моральну й політичну кризу 1930-х років? Як вони пережили загальноєвропейську катастрофу воєнного часу? Про що думали та про що говорили у своїх творах і дискусіях у кафе в роки післявоєнної відбудови? Їхні ідеї були не менш глибокими та яскравими, ніж їхні різноманітні й суперечливі особисті долі. Сплітаючи воєдино історію філософського руху з історіями людей, які його творили, Сара Бейквелл розгортає перед читачем неймовірну панораму інтелектуального життя Європи минулого століття, описану з перспективи його домінантних духовних пошуків та цінностей, головною з яких завжди була свобода.
    кешбек від 4 ₴

    У праці «Воля до знання» знаменитий французький філософ Мішель Фуко аналізує трансформацію західних уявлень про секс та зародження у ХІХ столітті новітнього дискурсу сексуальності. На противагу поширеній думці, що це століття було пуританським і пригнічувало сексуальність, він стверджує, що цей період, навпаки, був часом великого вибуху дискусій про секс — наукових, юридичних, медичних та культурних, які в підсумку утвердили новий дискурс сексуальності, в багатьох своїх аспектах чинний і сьогодні. Це дозволяє філософу проголосити, що в певному радикальному сенсі «ми всі — вікторіанці». Хоча робота «Воля до знання» належить до ширшої серії «Історія сексуальності», вона цілком може читатися як окреме, незалежне дослідження і є однією з найвідоміших праць Мішеля Фуко.
    кешбек від 4 ₴

    Життя лікаря Еріка Світсента не назвеш легким. Його планету втягнуто у затяжний та кровопролитний конфлікт між двома потужними галактичними цивілізаціями — людиноподібними лілістарцями та потворними, схожими на велетенських комах ріґами, війна між якими триває вже не одне століття. Його дружина підсіла на новий небезпечний наркотик, який розладнує звичне сприйняття реальності і змушує того, хто його вжив, безпорадно переноситися туди й назад у часі. А на додачу йому ще й довелося стати особистим лікарем примхливого та іпохондричного правителя Землі Джино Молінарі, який вже давно перетворив свої недуги на політичний інструмент. Перебувати так близько до епіцентру багатолітнього міжпланетного конфлікту, безумовно, небезпечно, але, можливо, Еріку вдасться владнати суперечки з Лілістар і знайти порозуміння з ріґами? Однак якщо так, то якою ціною? Роман «А тепер зачекайте до минулого року» (1966) є одним із менш знаних шедеврів Філіпа Діка (1928–82), який неодмінно захопить як гардкорних фанатів ФКД, так і тих читачів, які тільки починають знайомитися з творчістю цього без перебільшення легендарного американського фантаста.
    кешбек від 3 ₴

    По-юнацьки бунтарський та грайливо-експериментальний автобіографічний роман Джеймса Джойса (1882 – 1941) «Портрет митця замолоду» (1916) є яскравою оповіддю про емоційне та інтелектуальне дорослішання. Дублінське дитинство і юність Стівена Дедала, його пошуки власної ідентичності за допомогою мистецтва і поступове звільнення від пут родини, релігії та патріотичного обов’язку є водночас і злегка замаскованим автопортретом молодого Джеймса Джойса, і універсальною за своїм значенням історією про пошук власного голосу, який кожен митець повинен віднайти, аби вповні стати самим собою. Опублікований у 1916 році, через два роки після появи друком знаменитої збірки оповідань «Дублінці», роман «Портрет митця замолоду» остаточно утвердив ім’я Джойса серед найвизначніших представників літературного модернізму.