Стати партнером
Мобільний застосунок
Допомога
UA
Профіль
Вішлісти
Всі акції
Відкрити картку
Супер кешбек
Великдень
Техніка
Жінкам
Чоловікам
Субсидій
Новинки
Взуття
Потрібнички
Дітям
Дім
Наше
Білизна
Аксесуари
Спорт
Краса
Premium
triangle
ГоловнаБрендиОснови
Основи
|
0 стежать

    Каталог ОСНОВИ - 2026

    ¯\_(ツ)_/¯
    У вас немає обраних фільтрів
    Вид

    Українська радянська мозаїка. Переосмислення — це великоформатний фотоальбом Євгена Нікіфорова, який представляє мозаїки, створені в Україні за радянського періоду. Том також містить культурологічний есей Євгенії Моляр, який розміщує ці роботи в ширшому історичному та соціальному контексті. Те, що пропонує том, — це водночас візуальний архів — безцінний за своєю широтою, що документує роботи, збережені, пошкоджені або зниклі між 1960-ми та 1980-ми роками — і дослідження питань, які продовжують турбувати саму серцевину нашої ідентичності. Сторінки кишать мерехтливими тесерами Алли Горської, Івана Литовченка, Валерія Ламаха, Галини Зубченко, Ернеста Коткова та багатьох інших, кожне ім'я — це фрагмент у власній розбитій мозаїці. Але що саме ми бачимо, коли дивимося на ці стіни кольору та скла? Пам'ятники, залучені до служби тоталітарній пропаганді та колоніальному підкоренню, чи посудини, які всупереч усьому контрабандою пронесли щось виразно українське, щось вперто сяюче? Чи можна відокремити таку сутність від радянської рамки, яка її містила? І що, зрештою, сучасний момент — переслідуваний подвійними примарами декомунізації та деколонізації — вчить нас, як читати, зберігати чи, можливо, відпускати цю спадщину? Для Нікіфорова проєкт розпочався з приватного захоплення, яке переросло в десятилітню відданість. Протягом дванадцяти років він подорожував величезною географією країни, від провінційних містечок до віддалених сіл, збираючи фотоархів із понад шести тисяч робіт. Частина цієї скарбниці з'явилася в книзі «Декомунізовано: Українська радянська мозаїка» (Основи, 2017). Цей том збирає раніше неопубліковані зображення, розкриває нововідкриті об'єкти та пропонує, з тихою наполегливістю, можливість знову побачити — побачити інакше — те, що давно було приховано на видноті.

    Дівчинка Тіра любить музику, природу і своє крихітне кошеня Вівальді, з яким вона бавиться все літо. Напередодні осені всередині Тіри росте куля тривоги. Вона не хоче повертатися до школи, бо там у неї зникають усі слова, однолітки її уникають, шепочуться про дівчинку по кутках і ставлять їй підніжки. Це зворушлива історія про страх усередині маленької дівчинки через булінг у школі та про те, як доброта й уважність лише однієї людини, а також ніжність вірного улюбленця може започаткувати зміни.

    Класика української літератури, поема Тараса Шевченка «Катерина» — це історія відчайдушного кохання та трагедії зганьбленої жінки, поетичне роздуми про патріархальний устрій та українсько-російські відносини. Ілюстрації до поеми виконав Микола Толмачов, український художник, народжений у 1993 році в Броварах. Навчався у Франції в École nationale supérieure des Beaux-Arts. Його портфоліо включає участь у Art Paris та персональні виставки у Брюсселі, Парижі та Києві.

    Харків — місто амбітне. Повне, здавалося б, суперечливих елементів: місто з розвиненою промисловістю, центр наукових досліджень та ІТ, а також батьківщина першого українського хмарочоса. Також це культурний та інтелектуальний центр, де живе багато видатних письменників та художників, де спостерігаємо бурхливий розвиток гастрономії та справжнього андеграунду. Це місто наповнене архітектурними пам’ятками, які свідчать про його багате минуле. А його мешканці пишаються тим, що можуть звати його своїм домом.

    Перша частина тетралогії Джона Апдайка про колишню баскетбольну зірку Гаррі «Кролика» Енґстрома. Юнацька спортивна слава позаду, тож тепер Гаррі живе в типовому американському передмісті 1960-х, страждає від кризи ідентичності, продає кухонні комбайни та свариться з дружиною. Він розгублений і почувається в пастці рутини, з якої намагається втекти. У своїй подорожі Гаррі прагне знайти відповіді, хоча не здатен навіть поставити запитань. Апдайк підважує Керуаківський міф про втечу, протест і відчуття свободи: герой іде дорогою руйнування, а не пізнання.

    Написаний 1929 року, вперше опублікований 1947, експериментальний роман В. Домонтовича про дивакуватого професора Комаху отримав нове візуальне оформлення від «Основ». Ілюстрації Ольги Селищевої переносять нас у конструктивістські урбаністичні ландшафти початку ХХ століття. На вулицях і пляжах Києва 20-х розгортається історія дружби Комахи з пʼятирічною Ірцею, його платонічні кохання до ексцентричної акторки Вер і художника Корвина, ретельна наукова робота з безліччю приміток, за якими втрачається суть.

    Вправи та завдання у зошиті дадуть відповіді на запитання: що таке музей? Яким буває мистецтво? та які його види й жанри? Хто такий художник та які інструменти він використовує? Зошит призначений для дітей віком від 7 до 15 років, але також буде цікавий усім, хто хоче дізнатися більше про музей та мистецтво.

    Коли почалася Перша світова війна Урбан Мартін був ще юнаком, він лише завершив навчання у військовій школі, працював на заводі, а у вільний час малював. Свої спогади про дитинство, війну та велике кохання всього життя Урбан записував у щоденники, які заповів передати своєму онуку Стефану Гертмансу.Перечитавши щоденники дідуся Стефан Гертманс, один з найпопулярніших сучасних бельгійський письменників, вирішив створити книгу. «Війна і Терпентина» вийшла друком у 2013 році, з цього часу роман став популярним у 16-ох країнах світу, а видання The Guardian пророкує, що книжка стане майбутньою класикою.

    Ця збірка творів данського казкаря вперше побачила світ 1873 року в Києві в перекладі Михайла Старицького. У тому виданні дебютував як ілюстратор художник Микола Мурашко. Звідтоді цю елегантну книжечку не перевидавали. «Основи» повертають сучасному читацтву взірець перекладу, цінну пам'ятку живої української мови кінця ХІХ століття та оригінальну книжкову графіку усе це в новому візуальному аранжуванні. Тут на вас чекають знайомі з дитинства герої: Сновійко, Цалинка, Снігова краля. Вам стане радісно на серці, коли ви їх упізнаєте та познайомите з ними вже своїх дітей.

    Ці придорожні зупинки — це не просто транзитні пункти, а концентровані театри повсякдення — простори тихої паузи та швидкоплинного контакту. Їхні форми варіюються від суворих до фантастичних, кожна з них — невеликий пам'ятник місцевому капризу, погоді та зносу. Крізь об'єктив Нікіфорова вони стають емблемами очікування — не лише на автобус, а й на те, щоб час сам по собі змінився, або щоб прийшло життя. Зображення доповнює ліричний, медитативний есей українського письменника та військового Артема Чеха під назвою «Щоб полегшити». Написаний у час особистих та національних потрясінь, роздуми Чеха розгортаються як дорога: блукаючи спогадами, самотністю, ніжністю кохання та невблаганною присутністю смерті. Крізь сторінки простежується меланхолія. Деякі з цих зупинок — скромні та бетонні, що кидають виклик своєю тишею — вже зникли, ставши жертвами занепаду, недбалості чи війни. Проте фотографія, зі своїм впертим прагненням зберегти, пропонує певну постійність: запис місць, які колись існували, і які в певному сенсі все ще існують.

    Одеса — «перлина Чорного моря» — це яскраве мультикультурне портове місто. Його химерна архітектура, місцева їжа та дикі пляжі вже давно зробили місто популярним місцем для туристів і натхненням для письменників. На сторінках цього видання ви знайдете посилання на основні історичні події, відомих і талановитих жителів, мистецтво, культуру, спорт, літературу, традиції і навіть улюблену вуличну їжу.

    Лілі — дуже самостійна дівчинка. Вона сама повертається зі школи, сама обідає, сама грається з друзями або малює. Але от біда — інколи дівчинка стає прозорою. І стається це тоді, коли батьки зайняті своїми справами й просять Лілі не плутатися під ногами. Ця історія для всіх самостійних дітей, але насамперед для їхніх батьків — прочитавши її, ви побачите, що немає нічого важливішого за час, проведений з дітьми, та приділену їм увагу.

    Ясунарі Кавабата, перший японець, який отримав Нобелівську премію з літератури, збирає своїх героїв на чайну церемонію і пригощає читачів ностальгією, сумом за втраченими почуттями, тонким еротизмом, невпізнаною красою. Ощадливі жести, мовчазні погляди, кракелюр на блискучій поливі — Кавабата по-японському майстерно сплітає невимовлене з невимовним. І ти здогадуєшся, якщо вмієш читати між рядків, який замок відкриває журавлиний ключ на шовковій хусточці Юкіко Інамурі.Видання доповнює знаменита Нобелівська лекція Кавабата «Я, з краси Японії». Українською публікується вперше.

    «Країна снігу» — віддалена від буднів і відділена горами місцевість, де можна зійти з каруселі марнот, відпочити душею і тілом. У цій країні навіть сніг падає повільніше, ніж у Токіо. Там самотній столичний естет Шімамура зустрічає ніжну гейшу Комако — неможливе й недосяжне кохання, якого вони так жадають і так уникають. У відкритому фіналі їхніх недомовлених стосунків Ясунарі Кавабата відпустить вашу руку — далі треба зробити кілька кроків самостійно: тільки так можна отримати терапевтичний укол Літератури.

    «Ukrainian Railroad Ladies» – це серія портретів чергових по переїздах і контролерок безпеки руху Української залізниці. Водночас цей проєкт має на меті з’ясувати, чому відповідні професії досі залишаються актуальними, з огляду на майже повну автоматизацію залізничних переїздів в межах країни. Автор намагається дослідити окремі антропологічні та соціальні аспекти цього феномену, а також виокремити загальні особливості функціонування українських залізничних сполучень. Працюючи над проєктом, Саша Маслов – відомий своїми соціально документальними портретами, де у центрі уваги завжди герой у своєму предметному середовищі – відвідав різні куточки України.

    Світла подорож українськими фольклорними мотивами, "Небесне Дерево" збирає вічні казки, що розкривають стійкий дух нації та багату уяву. Від Києва до найвіддаленіших регіонів, безстрашні герої, мудрі старці та сміливі принцеси мандрують землями, оповитими легендами. Кульмінацією є однойменна казка — піднесена метафора надії — ця колекція є живим свідченням культурної пам’яті та ідентичності.

    У подорожі до Флоренції англійська панянка з вищих кіл Люсі переживає пригоди й триб життя, відмінні від її стриманого й манірного побуту, обмеженого умовностями й набором правил. Це романтична історія посеред найкращих краєвидів Флоренції про англійських письменників і вільнодумців, романтичних дівчат і пуритан-моралістів, яких доля зводить в одному готелі з видом на річку Арно. На туристичних маршрутах можна знайти естетичні враження, а можна й екзистенційні потрясіння; можна — розчарування в людстві, а можна — велике кохання. Можна знайти навіть себе.

    Книга пропонує простежити розвиток стилю митця Олександра Дубовика впродовж понад сорока років.Олександр Дубовик — визначна фігура українського мистецтва 1960-х рр., відомий завдяки своїм візіонерським полотнам і сміливістю творити справжнє мистецтво тоді, коли кожен акт самовираження придушувався радянською владою.Як саме змінювався підхід митця? Поступово Дубовик відходив від реалістичного відображення світу й розвинув свою особливу образну мову, яка поєднала результати його творчого пошуку, а також ідеї кубізму, абстракції, іконографії й авангарду. У його доробку — глибокі психологічні портрети й автопортрети. Роботи Дубовика досліджують ідеї Платона, Еммануеля Канта, Едмунда Гуссерля й Мартіна Гайдеґґера.Твори Олександра Дубовика здобули світове визнання. Вони зберігаються в багатьох приватних колекціях, а також у фондах українських і світових музеїв: у німецькому Музеї мистецтв, Українському музеї авангардного мистецтва в Чикаго, США, Музеї мистецтва Циммерлі в Нью-Джерсі, США, та багатьох інших.«The Signs» Олександра Дубовика — лімітоване подарункове видання, що представляє не лише багаторічний доробок художника, а й демонструє особливості його творчих підходів. Видання буде цікавим для художників, культурологів, істориків і всіх поціновувачів мистецтва.

    У другому романі неофіційної Бекетівської трилогії старий Малон веде внутрішній монолог про своє життя, очікуючи на смерть. Прикутий до ліжка, він вигадує і пригадує історії, в яких межа між реальністю і вигадкою — розмита, а персонажі — фрагментарні. Бекет відкидає традиційну сюжетну оповідь, щоб показати неможливість досягнути будь-якої мети, пишучи й розповідаючи історії.

    «Довга сцена» — зібрання артефактів, присвячене останній виставі театру «Березіль» 1933 року — «Маклена Граса», останній спільній роботі Леся Курбаса, Миколи Куліша та Вадима Меллера.До цього колекційного видання увійдуть тексти п’єси Куліша та її сучасного римейку — пʼєси «Квітка Будяк», написаної через 80 років драматургинею Наталкою Ворожбит на замовлення Станіслава Мойсеєва, який очолив був Театр Франка щойно після смерті Богдана Ступки і поставив на його сцені «Квітку Будяк» 2013 року. У в нашому виданні текст Ворожбит публікується вперше.Книга містить історичні фото обох вистав, ескізи костюмів Вадима Меллера до «Маклени Граси», моделі декорацій Андрія Александрова та ескізи костюмів до «Квітки Будяк» Катерини Маркуш.Основну канву видання створює есе головної зберігачки Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Тетяни Руденко, де вона розповідає про історію та контекст створення обох драматичних творів.Лейтмотив приниження злиднями і боротьби за людську гідність «Маклени Граси» набуває нової сили у «Квітці Будяк», створеній в похмурі часи президентства Януковича на тлі подій, що передували Революції Гідності. Фотографії зразків вернакулярної типографіки періоду Євромайдану у міському середовищі Києва, зроблені Сашею Биченком, підкреслюють тяглість української історії та незламність спротиву диктатурі, зазіханням на правду і справедливість.

    У Червоній книзі України понад півтори тисячі рідкісних, вразливих і зникаючих видів тваринного й рослинного світу нашої країни. У «Червоній книжечці» — 32 представники, що мають охоронний статус. Юні шанувальники і шанувальниці природи зможуть не тільки познайомитися з цими загроженими та вартими турботи видами, а й дізнатися, як самому долучитися до збереження довкілля. Практичні поради з допомоги довкіллю підготовлено за участі гуманістичного руху порятунку тварин UAnimals.

    Це не різдвяна збірка в класичному розумінні. Це книга про життя — про уроки, які ми засвоюємо з дитинства і несемо далі, про віру, що добро завжди перемагає, і про ту невидиму нитку, що поєднує покоління. Це наш спадок і наше коріння. Пташка Потя, яйце-райце, чарівне люстро. Фольклористка Марія Квітка перечитала сотні казок, щоб обрати ті, що найбільше резонують нашому сучасному життю. Вони проведуть нас за руку і познайомлять із самими собою. До збірки увійшли казки з різних регіонів України й різних століть нашої історії.

    Перша частина знаменитої Бекетівської неформальної трилогії, «Молой» — це чорна екзистенційна комедія, пародія на мандрівку як спосіб віднайти себе. Молой починає свій шлях, щоб знайти свою матір, але заплутується в собі і вплутується в безліч перешкод. Детектив Моран, який отримує завдання віднайти й покарати Молоя, наприкінці стає все більш схожим на нього. В абсурдному світі Беккета подорож втрачає сенс, а герої — власну ідентичність.

    В первий раз — «За чотирма зайцями». До другого видання в нашій театральній серії увійшли пʼєса Івана Нечуя-Левицького «На Кожумʼяках» і її переробка Михайла Старицького — славнозвісна комедія «За двома зайцями». «Дорогий і вельмишановний Іван Семенович! Драматичний комітет мені допоручив переглядіть Ваші «Кожум'яки» і виробить план, як би їх пририхтувать до сцени. Я зробив це і читав свій план, і його дуже хвалили; отож тепер засилаю його до Вас на санкцію», — писав 1883 року Михайло Старицький до Івана Нечуя-Левицького. Врешті-решт, за редакцією Старицького комедія отримала очікуваний успіх.