triangle
Hrec Press
|
0 стежать
    ¯\_(ツ)_/¯
    У вас немає обраних фільтрів
    кешбек від 7 ₴
    розстрочка
    -25%

    Про книгу: Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні. 1939–1941 У книзі «Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939–1941», Владислав Гриневич розповідає про змову Сталіна і Гітлера, що призвела до великої війни в Європі, та про те, який вплив це справило на українське суспільство. На основі раніше утаємничених документів компартії, радянських спецслужб, щоденників, мемуарів і наукових досліджень автор доводить, що в реакціях вагомої частини населення воєнні кампанії РСЧА в Західній Україні, Західній Білорусії, країнах Балтії, Фінляндії, Бессарабії та Північній Буковині сприймалися як «червоний імперіалізм», загарбницькі і несправедливі. Масковане гаслом «звільнення єдинокровних братів» приєднання західноукраїнських територій та їх радянізація стали продовженням розпочатої 1920 року інкорпорації України до складу СРСР. Цей процес супроводжувався терором та ідеологічною індоктринацією. Однак сформувати гомогенне суспільство з єдиною радянською ідентичністю комуністичній владі не вдалося. Переживши Голодомор і репресії, Україна залишилася слабкою ланкою в Червоній імперії. Як зазначає Гриневич, осмислення доби сталінських анексій у Східній Європі може допомогти краще зрозуміти природу нинішньої російсько-української війни та різних моделей пам’ятання минулого. Формат 160х240мм
    кешбек від 6 ₴
    розстрочка
    -25%

    Про книгу: У книзі «Золото – державі! Торгсин у радянській Україні (1931–1936)» Микола Горох висвітлює історію організації, що стала владним інструментом викачування у населення цінностей в ім'я форсованої військово-промислової модернізації СРСР. На основі архівних документів, усних свідчень, мемуарів, досліджень українських та зарубіжних науковців автор відтворює драматичну картину повсякдення українського суспільства в епоху Голодомору. Хоча за своєю природою Торгсин начебто уособлював усе, з чим боролися більшовики – ринкові відносини, легальний обіг іноземної валюти і коштовних металів, спекуляцію, нагромадження капіталу – у гонитві за грошима для індустріалізації сталінська влада без вагань налагодила через торгсинівську мережу продаж їжі за найвищими експортними цінами в обмін на золото, срібло, валюту, інші цінності. 1933 року Торгсин «мобілізував» в УСРР 8,5 тонн золота. Змушені заради позірної надії на життя обміняти на продовольство сімейні реліквії, окремі родини і ціле суспільство втратили важливу частку родинної пам'яті й культурної спадщини, які творили національну ідентичність. Як зазначає Горох, повернення із забуття, осмислення історії Торгсину доповнює картину сталінської політики творення голоду як складової геноциду в Україні, сприятиме ствердженню в сучасному світі розуміння цінності людських гідності і життя. Публікується в рамках науково-видавничої програми Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) за організаційної підтримки Інституту історії України НАН України, Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. Науково-дослідна робота над книжкою та її видання стали можливими завдяки грантовій програмі Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету та фінансовій підтримці Фундації родини Темертеїв (Канада). Формат 160х240мм